IN MEMORIAM: У США помер історик Пітер Редвей

Пітер Редвей - автор книг з історії дисидентського та правозахисного руху в Росії та Радянському Союзі.

Про смерть історика сповістили на сайті "Хроника текущих событий".

Пітер Редвей народився у Великій Британії. Будучи студентом, а потім аспірантом-русистом, у 1950-ті роки приїжджав до СРСР на стажування до МГУ. 1960 року був висланий із Радянського Союзу. Згодом у США очолював Кеннанівський інститут перспективних російських дослідників, був професором Джорджтаунського університету у Вашингтоні.

1969 року Редвей став співзасновником Фонду імені Олександра Генцена, за підтримки якого на Заході були опубліковані роботи радянських дисидентів та правозахисників, зокрема Андрія Амальріка, Юлія Даніеля, Павла Литвинова та інших. Також він сприяв перекладам англійською мовою першого в СРСР російськомовного неперіодичного непідцензурного правозахисного журналу самвидаву "Хроники текущих событий".

Книга Редвея "Непідцензурна Росія", що вийшла в 1972 році, стала однією з перших академічних публікацій про радянський дисидентський рух на Заході. У 1977-му вийшла книга "Психіатричний терор", також видав книгу спогадів "Дисиденти", в яких  розповідає про своє знайомство та співпрацю з багатьма радянськими дисидентами та активістами.

Пітер Редвей відійшов у вічність 29 липня на 84 році життя.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.