АНОНС: Лекція про ідеолога ОУН Степана Ленкавського

До 120-ї річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в'язня Аушвіцу, автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського Український інститут національної пам'яті запрошує на лекцію-обговорення про його життя, ідеологічні настанови, значення в обґрунтуванні націоналізму.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Постать Степана Ленкавського – одного зі співзасновників Організації українських націоналістів, який очолив організацію після вбивства Степана Бандери, мало досліджена. Більш відомими і у час війни мотиваційними є його ідеологічні настанови – Декалог українського націоналіста, морально-етичний кодекс для сотень тисяч учасників національно-визвольної боротьби XX століття.

Спікер: Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, дослідник творчості та автор життєпису Степана Ленкавського.

Модераторка: Тетяна Бойко, в.о. керівника відділу організації заходів Управління популяризаційної роботи та меморіалізації заходів.

Під час заходу буде обговорено:

- життєвий шлях Степана Ленкавського – від заснування та ідеологічного оформлення ОУН до ув'язнення в концтаборі Аушвіц та роботи в Проводі Закордонних частин ОУН;

- відверто про націоналізм – ідеологічне оформлення принципів Організації українських націоналістів щодо національно-визвольного руху;

- донесення правди про СРСР та підсовєтську Україну.

Зустріч також транслюватиметься на фейсбуці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Українського інституту національної пам'яті, а такою на ютубі.

Вхід вільний. Але необхідно зареєструватисьhttps://forms.gle/A6v612q6Ken975Aq8

Організатори події: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Інститут Наукових Студій Націоналізму.

Дата: 5 липня 2024 року о 18:00

Локація: приміщення Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ).

Степан Ленкавський родом з  Івано-Франківської області. Він вивчав філософію у Львівському університеті, у 20-х роках долучився до націоналістичного руху та студентських політичних організацій.

У 1929 році Ленкавський став членом Проводу ОУН на західноукраїнських землях, опікувався питаннями ідеології. У цей час сформував "Декалог ОУН" в якому в короткій формі виклав основні принципи, яких повинен дотримуватись оунівець.

Степанові Ленкавському належить гасло: "Свобода народам! Свобода людині!", що стало чільним у програмі ОУН(б). Він також є одним з ініціаторів і співавторів тексту Акта Тридцятого червня 1941 р., яким проголошено відновлення Української держави.

29 липня 1941 р. за спробу взяти під контроль ОУН(б) військову друкарню у Львові був схоплений гестапо та ув'язнений до концтабору Освенцім (Аушвіц).

Після звільнення оселився в Німеччині й очолював Референтуру Підсовєтських Справ – аналітичний орган закордонних частин ОУН.

Після вбивства Степана Бандери – голова проводу революційної ОУН.

Редагував провідне видання ОУН "Шлях перемоги". В останні роки життя заглибився у вивчення праць східних та західних філософів.

 

Теми

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".