АНОНС: Лекція про ідеолога ОУН Степана Ленкавського

До 120-ї річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в'язня Аушвіцу, автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського Український інститут національної пам'яті запрошує на лекцію-обговорення про його життя, ідеологічні настанови, значення в обґрунтуванні націоналізму.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Постать Степана Ленкавського – одного зі співзасновників Організації українських націоналістів, який очолив організацію після вбивства Степана Бандери, мало досліджена. Більш відомими і у час війни мотиваційними є його ідеологічні настанови – Декалог українського націоналіста, морально-етичний кодекс для сотень тисяч учасників національно-визвольної боротьби XX століття.

Спікер: Олександр Сич, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, дослідник творчості та автор життєпису Степана Ленкавського.

Модераторка: Тетяна Бойко, в.о. керівника відділу організації заходів Управління популяризаційної роботи та меморіалізації заходів.

Під час заходу буде обговорено:

- життєвий шлях Степана Ленкавського – від заснування та ідеологічного оформлення ОУН до ув'язнення в концтаборі Аушвіц та роботи в Проводі Закордонних частин ОУН;

- відверто про націоналізм – ідеологічне оформлення принципів Організації українських націоналістів щодо національно-визвольного руху;

- донесення правди про СРСР та підсовєтську Україну.

Зустріч також транслюватиметься на фейсбуці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Українського інституту національної пам'яті, а такою на ютубі.

Вхід вільний. Але необхідно зареєструватись: https://forms.gle/A6v612q6Ken975Aq8

Організатори події: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Інститут Наукових Студій Націоналізму.

Дата: 5 липня 2024 року о 18:00

Локація: приміщення Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ).

Степан Ленкавський родом з  Івано-Франківської області. Він вивчав філософію у Львівському університеті, у 20-х роках долучився до націоналістичного руху та студентських політичних організацій.

У 1929 році Ленкавський став членом Проводу ОУН на західноукраїнських землях, опікувався питаннями ідеології. У цей час сформував "Декалог ОУН" в якому в короткій формі виклав основні принципи, яких повинен дотримуватись оунівець.

Степанові Ленкавському належить гасло: "Свобода народам! Свобода людині!", що стало чільним у програмі ОУН(б). Він також є одним з ініціаторів і співавторів тексту Акта Тридцятого червня 1941 р., яким проголошено відновлення Української держави.

29 липня 1941 р. за спробу взяти під контроль ОУН(б) військову друкарню у Львові був схоплений гестапо та ув'язнений до концтабору Освенцім (Аушвіц).

Після звільнення оселився в Німеччині й очолював Референтуру Підсовєтських Справ – аналітичний орган закордонних частин ОУН.

Після вбивства Степана Бандери – голова проводу революційної ОУН.

Редагував провідне видання ОУН "Шлях перемоги". В останні роки життя заглибився у вивчення праць східних та західних філософів.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.