У Києві пропонують встановити пам'ятник Рональду Рейгану

Кияни пропонують встановити пам'ятник 40-му президенту США Рональду Рейгану на місці одного з демонтованих комуністичних монументів.

Відповідну петицію зареєстрували на сайті Київради.

Автор звернення - політик, громадський діяч і економіст Мар'ян Заблоцький. 

"Рейган, назвавший СРСР "імперією зла", відомий своєю непохитною боротьбою проти радянського тоталітаризму та комунізму. Його зусилля відіграли ключову роль у завершенні Холодної війни та як наслідок сприяли здобуттю Україною незалежності у 1991 році.

З 1963 року у Вашингтоні увічнений у камені великий український поет Тарас Шевченко, але в Україні досі немає жодної скульптури видатним американцям, що є прогалиною в наших культурних зв'язках. Встановлення пам'ятника Рейгану в Києві стане символом вдячності до народу США, які є нашим найбільшим донором військової допомоги, а також відображенням спільних ідеалів свободи та демократії", - йдеться у тексті петиції.

Пропозиції щодо встановлення пам'ятника Рональду Рейгану у Києві:

  • в Маріїнському парку (на місці знесених пам'ятників часникам Січневого повстання або Ватутіну);
  • навпроти Бесарабського ринку (на місці демонтованого пам'ятника Леніну);
  • на перетині вулиці Комінтерну та бульвару Шевченка (замість знесеного пам'ятника Щорсу);
  • під Аркою Свободи українського народу (на місці монумента з козаками).

Автор наголошує, що встановлення пам'ятника профінансують коштом небайдужих громадян України та США.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.