У Києві пропонують встановити пам'ятник Рональду Рейгану

Кияни пропонують встановити пам'ятник 40-му президенту США Рональду Рейгану на місці одного з демонтованих комуністичних монументів.

Відповідну петицію зареєстрували на сайті Київради.

Автор звернення - політик, громадський діяч і економіст Мар'ян Заблоцький. 

"Рейган, назвавший СРСР "імперією зла", відомий своєю непохитною боротьбою проти радянського тоталітаризму та комунізму. Його зусилля відіграли ключову роль у завершенні Холодної війни та як наслідок сприяли здобуттю Україною незалежності у 1991 році.

З 1963 року у Вашингтоні увічнений у камені великий український поет Тарас Шевченко, але в Україні досі немає жодної скульптури видатним американцям, що є прогалиною в наших культурних зв'язках. Встановлення пам'ятника Рейгану в Києві стане символом вдячності до народу США, які є нашим найбільшим донором військової допомоги, а також відображенням спільних ідеалів свободи та демократії", - йдеться у тексті петиції.

Пропозиції щодо встановлення пам'ятника Рональду Рейгану у Києві:

  • в Маріїнському парку (на місці знесених пам'ятників часникам Січневого повстання або Ватутіну);
  • навпроти Бесарабського ринку (на місці демонтованого пам'ятника Леніну);
  • на перетині вулиці Комінтерну та бульвару Шевченка (замість знесеного пам'ятника Щорсу);
  • під Аркою Свободи українського народу (на місці монумента з козаками).

Автор наголошує, що встановлення пам'ятника профінансують коштом небайдужих громадян України та США.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.