У Києві пропонують встановити пам'ятник Рональду Рейгану

Кияни пропонують встановити пам'ятник 40-му президенту США Рональду Рейгану на місці одного з демонтованих комуністичних монументів.

Відповідну петицію зареєстрували на сайті Київради.

Автор звернення - політик, громадський діяч і економіст Мар'ян Заблоцький. 

"Рейган, назвавший СРСР "імперією зла", відомий своєю непохитною боротьбою проти радянського тоталітаризму та комунізму. Його зусилля відіграли ключову роль у завершенні Холодної війни та як наслідок сприяли здобуттю Україною незалежності у 1991 році.

З 1963 року у Вашингтоні увічнений у камені великий український поет Тарас Шевченко, але в Україні досі немає жодної скульптури видатним американцям, що є прогалиною в наших культурних зв'язках. Встановлення пам'ятника Рейгану в Києві стане символом вдячності до народу США, які є нашим найбільшим донором військової допомоги, а також відображенням спільних ідеалів свободи та демократії", - йдеться у тексті петиції.

Пропозиції щодо встановлення пам'ятника Рональду Рейгану у Києві:

  • в Маріїнському парку (на місці знесених пам'ятників часникам Січневого повстання або Ватутіну);
  • навпроти Бесарабського ринку (на місці демонтованого пам'ятника Леніну);
  • на перетині вулиці Комінтерну та бульвару Шевченка (замість знесеного пам'ятника Щорсу);
  • під Аркою Свободи українського народу (на місці монумента з козаками).

Автор наголошує, що встановлення пам'ятника профінансують коштом небайдужих громадян України та США.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".