АНОНС: Круглий стіл "Пам’ять про українських військовополонених та зниклих безвісти. Військові ритуали"

8 липня о 13:30 відбудеться експертний круглий стіл на тему: "Пам’ять про українських військовополонених та зниклих безвісти. Військові ритуали".

Про це інформує УІНП.

Десятиліття російсько-української війни позначилось значними трансформаціями в українському суспільстві, зокрема й у Силах безпеки та оборони. Оновлення зовнішньої репрезентації армії, нові сенси й традиції, наближення до стандартів НАТО – це все активізувалося після 2014 року.

Війна з Росією спонукала пригадати вітчизняну мілітарну історію, актуалізувала її та призвела до активного зацікавлення нею військовими та цивільними. Разом із тим активно вивчається і запроваджується міжнародний досвід, зокрема і в питаннях меморіалізації війни.

Нещодавно з'явилась законодавча ініціатива щодо створення прапора пам'яті про зниклих та полонених українських захисників і захисниць. У світовому контексті військової культури пам'яті це не є новою комеморативною практикою, але постає питання, яким чином вона має бути впроваджена в Україні і чи стане органічною частиною національного меморіального дискурсу?

Військові традиції й національна пам'ять – поняття дуже наближені, але як ці дві сфери перетинаються у часі великої війни? Які звичаї, ритуали та практики є доречними зараз, а які ні? Що являє собою розмаїтий світовий досвід військових ритуалів, зокрема у країнах, які є нашими союзниками і як його екологічно переймати? Які є нагальні проблеми у питаннях пам'яті з мілітарним контекстом та військових ритуалах?

Відповіді на ці запитання шукатимуть учасники експертного круглого столу.

Учасники:

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Микита Потураєв – народний депутат України, голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної;

Юрій Гудименко – представник ветеранської спільноти ЗСУ.

До участі запрошені: представники Міноборони, Мінветеранів, МКІП, Ветеран Хабу, НВМК, ГО "Жіночий ветеранський рух".

Питання до обговорення:

- Прапор пам'яті українських військовополонених та зниклих безвісти захисників і захисниць.

- Ритуали в Силах безпеки та оборони. Історія, зміни протягом 2014 – 2022 рр.

- Яких військових практик та ритуалів потребує нині військо, ветеранська спільнота та родини учасників війни?

- Військово-ритуальна компонента на НВМК.

Локація: ІА "Укрінформ". м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16

Організатори: Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Український інститут національної пам'яті.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.