АНОНС: Похід на гору Чорна Ріпа до 140-річчя студентської мандрівки, яку організував Іван Франко

На Львівщині запрошують у мандрівку, яку 140 років тому організував Іван Франко.

Подію анонсує Дім Франко.

27 липня 1884 року Іван Франко зі студентами вирушив у мандрівку, яка тривала місяць. Експедицію з насиченою культурно-пізнавальною програмою вважають точкою відліку організованого туризму на Галичині.

З нагоди 140-річчя від цієї знакової дати, управління туризму та курортів ЛОДА спільно з Домом Франка та Львівським обласним центром краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді запрошують у 2-денну мандрівку.

У програмі першого дня екскурсія історико-культурним заповідником "Тустань", коростівська вузькоколійка, відвідини могили князя Святослава у Гребеневі, зупинка в Тухлі біля криниці, з якої пив воду Іван Франко, ватра, пісні, квіз про Каменяра.

9 серпня запланований похід на гору Чорна Ріпа (1285 м), яка розташована на кордоні трьох областей Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської. Участь у сходженні візьмуть представники трьох регіонів.

Старт сходження з Львівської області о 9:30 біля витягу "Захар Беркут" у с. Волосянка. Зустріч з учасниками з інших областей запланована о 14:00 на вершині Чорна Ріпа. Запрошуємо усіх охочих долучитись до мандрівки.

Головні учасники – захисники та захисниці України в межах проєкту "Терапія мандрами".

Кількість місць обмежена. Реєстрація за посиланням.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.