АНОНС: Історичний екскурс "Як українці зруйнували імперію зла"

14 серпня відбудеться онлайн-зустріч з автором книги "Як українці зруйнували імперію зла", істориком, журналістом, телеведучим Олександром Зінченком.

Про це інформує Ukrainian Cultural Center in Tel Aviv.

24 серпня 1991 року українці не лише скористалися вікном історичних можливостей і нарешті здобули незалежність, але й зіграли важливу роль у розпаді СРСР. На зустрічі ми обговоримо захоплюючу книгу "Як українці зруйнували імперію зла" і зустрінемося онлайн з автором.

Це документальна розповідь, заснована на інтерв'ю з учасниками подій, документах, архівних відеоматеріалах. Багато фактів публікуються вперше.

Олександр Зінченко - історик, журналіст, телеведучий, співзасновник "Історичної правди".

Ведуча - кандидатка історичних наук Ірина Сахно.

Обов'язкова реєстрація - за посиланням у коментарях.

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.