ЦДІАК України оцифрує мікрофільми

В рамках Меморандуму про співпрацю між Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського та Центральним державним історичним архівом України, м. Київ започатковували спільний проєкт – оцифрування мікрофільмів, що зберігаються в ЦДІАК України.

Про це повідомив директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ Ярослав Файзулін.

"Якщо нам вдасться і якість цифрових копій буде прийнятною, то надалі ми матимемо цифровий фонд користування. Й історики опрацьовуватимуть ці унікальні документи на комп'ютерах, а не незручних апаратах для читання мікроплівок", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ярослав Файзулін.

Оцифрування ропочнуть із фонду КМФ-9 "Документи та матеріали з історії України з фондів і колекцій рукописного відділу Санкт-Петербурзького відділення інституту історії АН Росії". Йдеться про документи, оригінали яких зберігаються в рф і які наразі недоступні для українських істориків. Їхні копії були зроблені ще в 1980-1990-х рр. і передані в ЦДІАК України.

МІкрофільми є тільки на плівках і їх немає на паперових носіях. Це документи, історичне значення яких важко переоцінити – грамоти польських королів і литовських князів, грамоти і листування Київського митрополита, універсали багатьох українських гетьманів – Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Скоропадського, Кирила Розумовського й інших.

 
Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.