В Івано-Франківську відкрили пам’ятну дошку Джохару Дудаєву

В Івано-Франківську відкрили пам’ятну дошку Джохару Дудаєву - лідеру чеченського визвольного руху та президенту Чеченської Республіки Ічкерія.

Про це повідомив Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

"Коли розпочалась Перша російсько-чеченська війна, Дудаєв став не тільки головнокомандувачем, а й ідеологічним провідником нації. Зараз чеченські бійці у складі сил оборони України допомагають виборювати і відстоювати нашу незалежність. Дякуємо величезне за цю підтримку", - зазначив Руслан Марцінків.

Інформаційний знак встановили на початку вулиці, названу на честь чеченського державного діяча. З цієї нагоди до Івано-Франківська приїхали командир та бійці батальйону імені Шейха Мансура. Командир підрозділу Муслім Чеберлоєвський особисто знав Джохара Дудаєва. 
"Ми з 2014-го року знаходимося тут, беремо участь у цьому конфлікті на стороні України проти нашого спільного ворога. Цей день для нас важливий, цей захід для нас важливий, тому ми спеціально з фронту приїхали сюди, щоби разом з вами взяти участь у цьому відкритті. Разом до перемоги!", - сказав командир чеченського батальйону ім. Шейха Мансура Муслім Чеберлоєвський.  

Під час події чеченському миротворчому батальйону імені Шейха Мансура передали 50 FPV-дронів. 
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.