АНОНС: Лекція Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу»

16 серпня у Львові відбудеться лекція дослідниці боротьби українців у ГУЛАГу, представниці Українського інституту національної пам’яті Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу».

Про це інформує Центр порятунку української культурної спадщини.

Від початку створення мережі радянських таборів і до розвалу СРСР саме українців радянська влада найбільше ув'язнювала за політичними мотивами. Учасників національно-визвольної боротьби, їхні сім'ї були запроторені в умови, де можна було лише вмерти від важкої праці та нелюдських умов життя. А вони гуртувалися, підтримували один одного та спільно розхитували численними акціями непокори тоталітарну систему ГУЛАГу.

Навіть створення особливих таборів із більш суворим режимом утримання не зупинив їх. Цю поставу спротиву беззбройних і безправних людей, які боролися за право жити гідно, назвали Прямостоянням. Боротьба українців у таборах ГУЛАГу стала прикладом для політичних в'язнів інших національностей.

Присутні зможуть послухати розповіді про українців, які знаходили сили у найважчих умовах для боротьби з російським імперіалізмом. Пам'ять про них надихає сьогодні у протистоянні з рашистами.

Організатори події: Центр порятунку української культурної спадщини, Благодійний фонд Нагірних і Науково-технічна бібліотека НУ "Львівська політехніка"

Коли: 16 серпня, 17:30

Де: м. Львів, вул. Професорська, 1

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.