АНОНС: Лекція Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу»

16 серпня у Львові відбудеться лекція дослідниці боротьби українців у ГУЛАГу, представниці Українського інституту національної пам’яті Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу».

Про це інформує Центр порятунку української культурної спадщини.

Від початку створення мережі радянських таборів і до розвалу СРСР саме українців радянська влада найбільше ув'язнювала за політичними мотивами. Учасників національно-визвольної боротьби, їхні сім'ї були запроторені в умови, де можна було лише вмерти від важкої праці та нелюдських умов життя. А вони гуртувалися, підтримували один одного та спільно розхитували численними акціями непокори тоталітарну систему ГУЛАГу.

Навіть створення особливих таборів із більш суворим режимом утримання не зупинив їх. Цю поставу спротиву беззбройних і безправних людей, які боролися за право жити гідно, назвали Прямостоянням. Боротьба українців у таборах ГУЛАГу стала прикладом для політичних в'язнів інших національностей.

Присутні зможуть послухати розповіді про українців, які знаходили сили у найважчих умовах для боротьби з російським імперіалізмом. Пам'ять про них надихає сьогодні у протистоянні з рашистами.

Організатори події: Центр порятунку української культурної спадщини, Благодійний фонд Нагірних і Науково-технічна бібліотека НУ "Львівська політехніка"

Коли: 16 серпня, 17:30

Де: м. Львів, вул. Професорська, 1

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.