У Німеччині відкриють першу міжнародну виставку, присвячену Василю Стусу

17 жовтня у Берліні відкриють першу міжнародну виставку "Стус".

Про це повідомили організатори виставки.

Метою виставки було не лише представити біографію Василя Стуса, а й спробувати зрозуміти ту особливу силу, яка керувала ним протягом усього життя. Життя Стуса відповідає фразі "героями стають, а не народжуються". Ця сила змусила його провести більшу частину свого свідомого життя в таборах чи засланні.

Будучи шанувальником багатьох німецьких письменників, на жаль, він ніколи не дізнався, скільки з них неодноразово вимагали його звільнення з ув'язнення. Серед них і Генріх Бьолль, який став темою літературознавчої статті "Очима гуманіста".

Це виставка про історію незаслужено невідомого європейського борця за свободу та історію нації, яка бореться за своє право на дихання та існування. Водночас виставка не лише про історію Стуса, а й про недооцінений український антирадянський дисидентський рух, який донині залишився на задвірках європейської колективної пам'яті.

Організатори: Pilecki-Institut Berlin, Heinrich Böll Stiftung, Vasyl Stus Center.

Коли: 17 жовтня, 18.30

Де: Берлін, Pariser Platz 4A

Реєстрація на подію за посиланням.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.