Головний офіс TED відмовився публікувати промову українського історика та військового ЗСУ

Головний офіс TED у США відмовився публікувати виступ про російсько-українську війну історика, аспіранта УКУ та війсьовослужбовця ЗСУ Максима Осадчука. Через це локальний осередок TEDxUCU при Українському католицькому університеті оголосив про припинення своєї діяльності.

Про це йдеться в офіційному зверненні локального осередку.

На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, TED опублікував офіційну позицію на підтримку України та проти несправедливого російського вторгнення. А сесія-відкриття міжнародної конференції TED у Ванкувері, в Канаді, у квітні 2022 року, була присвячена Україні. На ній було зібрано 2,1 мільйона доларів на гуманітарну допомогу.

Восени 2023 року локальний осередок TEDxUCU організував ліцензований TED захід, серед спікерів якого був студент УКУ Максим Осадчук. Головний офіс TEDx відмовився публікувати промову військовослужбовця та історика "Війна як криза, війна як можливість". Представникам TED не сподобались "контраверсійні твердження" про росіян. 

"Риторика, яку використовує Максим, є об'єктивно расистською та упередженою. Незалежно від контексту, расистським узагальненням немає місця на майданчику "TEDх", ми не можемо транслювати це на глобальній платформі з мільйонами глядачів. Несправедливі дії авторитарного уряду не представляють і не можуть репрезентувати націю в цілому", — йдеться у відповіді TEDх локальному осередку.

Представники TEDxUCU заявили, що вичерпали усі формальні та неформальні шляхи для вирішення питання. І на знак незгоди вирішили "припинити будь-яку діяльність і функціонування в майбутньому спільноти TEDxUCU.

Максим Осадчук пішов на фронт у 2014 році у складі добровольчого батальйону "Айдар". Після повернення з війни навчався на магістерській програмі УКУ і продовжив наукову діяльність. У лютому 2022 року Максим Осадчук знову мобілізувався до ЗСУ.

Повний текст виступу Максима Осадчука та аргументацію з боку головного офісу читайте за посиланням

 

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.