Суд РФ звинуватив Фінляндію у "воєнних злочинах" у Карелії під час Другої світової

Російський суд у Карелії визнав "воєнними злочинами і геноцидом радянського народу" дії Фінляндії у Карелії у роки Другої світової війни, коли вона намагалася повернути захоплені СРСР території.

Про це повідомило російське інформагкнство ТАСС, пише "Європейська правда". 

Верховний суд Республіки Карелія визнав "воєнними злочинами, злочинами проти людяності і геноцидом радянського народу виявлені і нововиявлені злочини, скоєні німецько-фашистськими загарбниками, окупаційною владою і військами Фінляндії на території Карело-Фінської РСР" у роки Другої світової війни. 

Йдеться про період з осені 1941 року до червня 1944 року, під час так званої Війни продовження, коли Фінляндія після нападу нацистської Німеччини на СРСР спробувала повернути території, якими змушена була поступитись Москві після Зимової війни 1939-1940 року, та зайшла далі кордонів 1939 року. 

У заяві прокурора Фінляндію звинуватили у смертях в'язнів таборів у радянській Карелії – військовополонених та цивільних, загалом 8 тисяч цивільних та понад 18 тисяч військовополонених. 

Слідчий комітет Російської Федерації підняв це питання ще у 2020 році, ініціювавши дослідження розсекречених радянських документів щодо фінських таборів для військовополонених у Карелії.

Колишній директор Національного архіву Фінляндії Юссі Нуортева після того, як прокуратура Карелії ініціювала такий розгляд, коментував Ilta-Sanomat, що Фінляндії немає чого приховувати у цьому історичному епізоді і всі фінські документи – у вільному доступі, тоді як радянські – здебільшого засекречені.

"Але Росія з якихось причин не використовує цю інформацію (з фінських архівів – Ред.), а робить свої заяви, які не завжди мають щось спільне з дійсністю. Наприклад, орієнтовна кількість загиблих завищена приблизно удвічі, і в інших немає можливості оцінити, на чому ґрунтуються ці цифри… З тоталітарною державою не можна вести ґрунтовні дискусії про історію, і не можна серйозно сприймати нові претензії Росії на адресу Фінляндії", – коментував Нуортева.

Він також нагадав, що після завершення війни союзники під керівництвом СРСР створили Контрольну комісію щодо Фінляндії, яка висунула країні серію вимог, включно з судом над воєнними злочинцями, тож вимагати повторного розгляду тих самих подій через 80 років недоречно.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.