Суд РФ звинуватив Фінляндію у "воєнних злочинах" у Карелії під час Другої світової

Російський суд у Карелії визнав "воєнними злочинами і геноцидом радянського народу" дії Фінляндії у Карелії у роки Другої світової війни, коли вона намагалася повернути захоплені СРСР території.

Про це повідомило російське інформагкнство ТАСС, пише "Європейська правда". 

Верховний суд Республіки Карелія визнав "воєнними злочинами, злочинами проти людяності і геноцидом радянського народу виявлені і нововиявлені злочини, скоєні німецько-фашистськими загарбниками, окупаційною владою і військами Фінляндії на території Карело-Фінської РСР" у роки Другої світової війни. 

Йдеться про період з осені 1941 року до червня 1944 року, під час так званої Війни продовження, коли Фінляндія після нападу нацистської Німеччини на СРСР спробувала повернути території, якими змушена була поступитись Москві після Зимової війни 1939-1940 року, та зайшла далі кордонів 1939 року. 

У заяві прокурора Фінляндію звинуватили у смертях в'язнів таборів у радянській Карелії – військовополонених та цивільних, загалом 8 тисяч цивільних та понад 18 тисяч військовополонених. 

Слідчий комітет Російської Федерації підняв це питання ще у 2020 році, ініціювавши дослідження розсекречених радянських документів щодо фінських таборів для військовополонених у Карелії.

Колишній директор Національного архіву Фінляндії Юссі Нуортева після того, як прокуратура Карелії ініціювала такий розгляд, коментував Ilta-Sanomat, що Фінляндії немає чого приховувати у цьому історичному епізоді і всі фінські документи – у вільному доступі, тоді як радянські – здебільшого засекречені.

"Але Росія з якихось причин не використовує цю інформацію (з фінських архівів – Ред.), а робить свої заяви, які не завжди мають щось спільне з дійсністю. Наприклад, орієнтовна кількість загиблих завищена приблизно удвічі, і в інших немає можливості оцінити, на чому ґрунтуються ці цифри… З тоталітарною державою не можна вести ґрунтовні дискусії про історію, і не можна серйозно сприймати нові претензії Росії на адресу Фінляндії", – коментував Нуортева.

Він також нагадав, що після завершення війни союзники під керівництвом СРСР створили Контрольну комісію щодо Фінляндії, яка висунула країні серію вимог, включно з судом над воєнними злочинцями, тож вимагати повторного розгляду тих самих подій через 80 років недоречно.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.