АНОНС: Онлайн-екскурсія «Громадські організації Маріуполя на початку ХХ століття»

30 серпня відбудеться онлайн-екскурсія «Громадські організації Маріуполя на початку ХХ століття» з істориком і краєзнавцем Ісидором Бадасеном.

Економічний та соціальний розвиток Надазовського регіону та Маріуполя у 19 столітті став причиною значних змін у суспільстві. 

Населення промислових регіонів отримувало освіту, знаходило інформацію про соціальні та політичні події у зовнішньому світі, починало усвідомлювати свою ідентичність - усі ці події призводили до об'єднання окремих людей у спільноти.

Ці спільноти переслідували різні цілі: відстоювання власних національних/станових інтересів, допомога ближнім та, навіть, політичне представництво. Усі ці процеси були поширені у більшості промислових міст України. Тому Маріуполь не є виключенням. Дізнатися про Громадські організації Маріуполя на початку ХХ століття можна у п'ятницю.

Приєднатись на захід можна за посиланням у Zoom за попередньою реєстрацією.

Коли: 30 серпня, пʼятниця о 18:00

Тривалість екскурсії - 1.5 години.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.