АНОНС: Розмова "Переосмислюючи історію Речі Посполитої та її спадок"

Національний музей історії України запрошує 14 серпня на розмову "Переосмислюючи історію Речі Посполитої та її спадок".

Про це інформує Національний музей історії України.

Поштовхом до розмови буде книжка "Україна і Польща: роздуми над минулим і бачення майбутнього", основою якої є запис дискусії, що відбулася в Мюнхені 12–13 травня 2023 року з ініціативи Українського Вільного Університету й Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського (Centrum Dialogu im. Juliusza Mieroszewskiego).

Упродовж двох днів українські та польські історики й політологи обговорювали складні питання: чи була Річ Посполита спільним домом; в яких формах існувала Річ Посполита після Речі Посполитої в "довгому" 19 столітті; наскільки ефективним методологічним інструментом може бути деколонізація історії Речі Посполитої, Польщі й України; які перспективи взаємин України та Польщі у 21 столітті.

У розмові 14 серпня спробуємо обговорити такі питання:

- чому нині є гостра потреба в переосмисленні української ранньомодерної історії;

- чи можливо поєднати річпосполитське українське минуле й козацьку версію історії в новому українському гранднаративі;

- ресурс спільного минулого в українсько-польському політичному діалозі.

З електронною версією публікації "Україна і Польща: роздуми над минулим і бачення майбутнього" українською та польською мовами можна ознайомитися за посиланням.

Модератор: Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею історії України.

Учасники:

Наталія Білоус, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України;

Лариса Довга, докторка філософських наук, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія";

Євген Магда, кандидат політичних наук, доцент, директор ГО "Інститут світової політики";

Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Наталя Старченко, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Де: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2.

Коли: 14 серпня

Вхід до музею на захід вільний, просимо попередньо зареєструватися за посиланням.

 
В ілюстрації до події використано гравюру з алегорією пам'яті. Корнеліс Корт за твором Франса Флоріса І. 1560 р. Колекція Музею герцога Антона Ульріха (Herzog Anton Ulrich-Museum)

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.