АНОНС: Розмова "Переосмислюючи історію Речі Посполитої та її спадок"

Національний музей історії України запрошує 14 серпня на розмову "Переосмислюючи історію Речі Посполитої та її спадок".

Про це інформує Національний музей історії України.

Поштовхом до розмови буде книжка "Україна і Польща: роздуми над минулим і бачення майбутнього", основою якої є запис дискусії, що відбулася в Мюнхені 12–13 травня 2023 року з ініціативи Українського Вільного Університету й Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського (Centrum Dialogu im. Juliusza Mieroszewskiego).

Упродовж двох днів українські та польські історики й політологи обговорювали складні питання: чи була Річ Посполита спільним домом; в яких формах існувала Річ Посполита після Речі Посполитої в "довгому" 19 столітті; наскільки ефективним методологічним інструментом може бути деколонізація історії Речі Посполитої, Польщі й України; які перспективи взаємин України та Польщі у 21 столітті.

У розмові 14 серпня спробуємо обговорити такі питання:

- чому нині є гостра потреба в переосмисленні української ранньомодерної історії;

- чи можливо поєднати річпосполитське українське минуле й козацьку версію історії в новому українському гранднаративі;

- ресурс спільного минулого в українсько-польському політичному діалозі.

З електронною версією публікації "Україна і Польща: роздуми над минулим і бачення майбутнього" українською та польською мовами можна ознайомитися за посиланням.

Модератор: Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею історії України.

Учасники:

Наталія Білоус, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України;

Лариса Довга, докторка філософських наук, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія";

Євген Магда, кандидат політичних наук, доцент, директор ГО "Інститут світової політики";

Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Наталя Старченко, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Де: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2.

Коли: 14 серпня

Вхід до музею на захід вільний, просимо попередньо зареєструватися за посиланням.

 
В ілюстрації до події використано гравюру з алегорією пам'яті. Корнеліс Корт за твором Франса Флоріса І. 1560 р. Колекція Музею герцога Антона Ульріха (Herzog Anton Ulrich-Museum)

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.