АНОНС: Розмова "Переосмислюючи історію Речі Посполитої та її спадок"

Національний музей історії України запрошує 14 серпня на розмову "Переосмислюючи історію Речі Посполитої та її спадок".

Про це інформує Національний музей історії України.

Поштовхом до розмови буде книжка "Україна і Польща: роздуми над минулим і бачення майбутнього", основою якої є запис дискусії, що відбулася в Мюнхені 12–13 травня 2023 року з ініціативи Українського Вільного Університету й Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського (Centrum Dialogu im. Juliusza Mieroszewskiego).

Упродовж двох днів українські та польські історики й політологи обговорювали складні питання: чи була Річ Посполита спільним домом; в яких формах існувала Річ Посполита після Речі Посполитої в "довгому" 19 столітті; наскільки ефективним методологічним інструментом може бути деколонізація історії Речі Посполитої, Польщі й України; які перспективи взаємин України та Польщі у 21 столітті.

У розмові 14 серпня спробуємо обговорити такі питання:

- чому нині є гостра потреба в переосмисленні української ранньомодерної історії;

- чи можливо поєднати річпосполитське українське минуле й козацьку версію історії в новому українському гранднаративі;

- ресурс спільного минулого в українсько-польському політичному діалозі.

З електронною версією публікації "Україна і Польща: роздуми над минулим і бачення майбутнього" українською та польською мовами можна ознайомитися за посиланням.

Модератор: Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею історії України.

Учасники:

Наталія Білоус, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України;

Лариса Довга, докторка філософських наук, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія";

Євген Магда, кандидат політичних наук, доцент, директор ГО "Інститут світової політики";

Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Наталя Старченко, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Де: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2.

Коли: 14 серпня

Вхід до музею на захід вільний, просимо попередньо зареєструватися за посиланням.

 
В ілюстрації до події використано гравюру з алегорією пам'яті. Корнеліс Корт за твором Франса Флоріса І. 1560 р. Колекція Музею герцога Антона Ульріха (Herzog Anton Ulrich-Museum)

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.