Крапка щодо слідства у справі операції "Вісла" ще не поставлена, - посол України в Польщі

Рішення Інституту національної пам’яті Польщі про припинення слідства у справі операції “Вісла” викликає обурення, адже суперечить усім попереднім заявам і діям Варшави.

Про це в коментарі Укрінформу заявив посол України в Польщі Василь Зварич, коментуючи рішення прокурора відділу ІНП у Жешуві, який 28 листопада закрив розгляд справи щодо операції "Вісла".

"Мене обурило рішення Інституту національної пам'яті Польщі про замороження слідства щодо одного з найбільш ганебних злочинів комуністичного режиму, яким була акція "Вісла". Більшість польських істориків переконані, що це був комуністичний злочин", - підкреслив Зварич.

Він додав, що покійний президент Польщі Лєх Качинський однозначно говорив про акцію "Вісла" як про комуністичний злочин. Також у 1990 році було рішення Сенату Польщі про визнання акції "Вісла" злочином комуністичного режиму. За словами українського дипломата, це рішення ІНП "не лише заперечує усі заяви, які були зроблені на найвищому рівні польською державою, а й суперечить загальній історичній думці, яка панує в Польщі".

"Тому, ми вважаємо, що крапку в цій історії ще не поставлено. Я думаю, що будуть подальші наші зусилля і зусилля польських істориків, аби оскаржити рішення ІНП і провести справжнє розслідування цієї трагедії в історії українського народу",- сказав посол України в РП.

Зварич додав, що це питання не залишатиметься поза увагою Української держави, і на офіційному рівні робитимуться відповідні кроки.

Нагадаємо, десятки відомих поляків у відкритому листі до влади своєї країни виступили проти закриття прокурором відділу ІНП у Жешуві справи щодо акції "Вісла".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.