"Комуністична влада ставилася до українців краще, ніж до поляків у темні часи сталінізму", - польський прокурор про рішення припинити розслідування операції "Вісла"

В останньому тижневику "Sieci" Анджей Позорський заступник генерального прокурора та директора GKŚZpNP, аргументує своє рішення припинити розслідування операції "Вісла" та не визнавати її комуністичним злочином.

Про це на своїй сторінці у фейсбук написав історик, професор відділу новітньої історії Польщі Ґданського університету Ігор Галагіда.

"Це короткий виклад розгорнутого обґрунтування цього рішення. Його можна узагальнити в кількох пунктах (частину взято безпосередньо з історіографії/аргументів Польської Народної Республіки):

1) Акція була необхідна для ліквідації українського підпілля;

2) Подбали про те, щоб воно було максимально гуманним [прокурор сприйняв за чисту монету всі вказівки та рекомендації щодо гуманного ставлення до переселенців, не зважаючи на реальну ситуацію]

3) Відсутні документи, які підтверджують бажання знищити Українську національну групу [що неправда, є кілька відомих, де йдеться про асиміляцію, про це свідчать і введені обмеження, такі як максимальна розсіяність, заборона на виїзд тощо]

4) Волинська різанина (як злочин геноциду) і... воєнний стан (як комуністичний злочин) подаються як контрапункт. Останнє особливо інтригує. Звідки взялося це поняття? Згадуючи, наприклад, убитих шахтарів "Вуєка" і при всій повазі до інтернованих і побитих після 13 грудня 1981 року, важко порівняти це з примусовою депортацією 140 000 осіб. 

І речення про те, що "парадоксально, комуністична влада, в даному випадку ставилася до українців краще, ніж до поляків у темні часи сталінізму", мабуть, краще залишити без коментарів...", - написав Ігор Галагіда.

Нагадаємо, наприкінці листопада 2023 року Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції "Вісла". Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. 

Операція "Вісла" — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.