АНОНС: Презентація книжки "Слобожанська історія" Максима Віхрова

17 вересня у Києві відбудеться презентація книжки "Слобожанська історія" журналіста, письменника Максима Віхрова, що вийшла у видавництві "Дух і літера".

У своїй новій книзі журналіст, письменник Максим Віхров розповідає про північну частину Луганщини, котра сусідить з Донбасом, але ніколи не була його частиною, бо завжди належала до Слобожанщини. Реконструюючи долю трьох поколінь своїх предків, автор розповідає про цей край, а також про людей, які там жили, звідкіля вони там з'явилися, про що їм мріялося і як велося у страшній круговерті ХХ століття.

"Слобожанська історія" - це також запрошення подивитись на наше минуле через долі конкретних осіб і роздивитись мозаїку їхнього життя. В цій історії є чумаки і козаки, інженери і знахарки, простодушні герої війни і метикуваті колгоспники, а ще денікінці, більшовики, німці, італійці, роми, грузини і навіть один француз. Знайшлося там місце і для Тараса Шевченка, і для Нестора Махна, і для Робінзона Крузо, а також для десятків тих, кого ми зазвичай називаємо "простими людьми".

Співрозмовником Максима Віхрова на презентації буде політолог Максим Майоров.

Коли? 17 вересня о 18:30

Де? Книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3)

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.