АНОНС: Презентація книги "Сила опору. Українці в радянських таборах"

У День Незалежності України видавництво "Локальна історія" у Києві презентуватиме книгу "Сила опору. Українці в радянських таборах".

Про це повідомило видання "Локальна історія".

У книжці вміщено 25 біографічних портретів українців, які відбували багаторічні терміни ув'язнення у радянських виправно-трудових таборах та тюрмах і яким вдалося вижити. Це не лише драматичні особисті історії страждань жертв комуністичного режиму, а й приклади незламности та гідности, збереження людяности в умовах абсолютного зла.

Герої цієї книжки дуже різні — від бандерівців, ув'язнених у ­1940-х роках, до дисидентів, останні з яких вийшли на волю 1991 року перед відновленням Незалежности України. Їхні долі об'єднані боротьбою проти одвічного ворога — московської "імперії зла" — і заради однієї мети: бути вільними громадянами Української держави.

На події можна буде поспілкуватись з авторами та одним з героїв книги:

Миколою Матусевичем - політв'язнем, дисидентом, співзасновником Української Гельсінської групи,

Христиною Коцірою, співавторкою книжки,

Радомиром Мокриком, співавтором книжки.

Модеруватиме захід журналістка Дарія Гірна.

Придбати книгу "Сила Опору. Українці в радянських таборах" можан на сайті видавництва.

Коли: 24 серпня (субота) о 17.00

Місце зустрічі: м. Київ, Книгарня Є (вул. Лисенка, 3)

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.