Нацбанк пропонує змінити "копійки" на "шаги"

Національний банк України ініціює зміну назви розмінної монети "копійка" на "шаг" для відновлення історичної справедливості та посилення національних традицій у грошовому обігу України.

Про це повідомив журналістам голова Національного банку Андрій Пишний під час пресзаходу, пише Укрінформ.

"Гривня має походження з часів Київської Русі, шаг має походження з часів Гетьманщини. Українська народна республіка у 1918 році ввела в обіг гривню, яка мала роздрібну частину – шаги. Українська повстанська армія, ОУН використовували у грошовій лічбі шаги. У 1992 році, за декілька місяців після проголошення Незалежності України, львівський верстатобудівний завод викарбував пробну партію шагів", - зазначив Андрій Пишний.

Заступник директора Інституту мовознавства НАН України Олександр Скопненко зазначив, що термін "шаг" для позначення дрібної монети використовується в українській мові з XVI століття.

Він вважає, що повернення цієї назви сучасним розмінним монетам не лише відновить національні традиції, а й допоможе відмежуватися від колоніального впливу у сфері грошової термінології.

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Бойко-Гагарін зазначає, що "шаг" для позначення дрібної монети є суто українською назвою для дрібних монет, тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване.

Якщо суспільство підтримає ініціативу, а ВР ухвалить необхідне законодавство, карбувати шаги почнуть вже наступного року. Зокрема, у 2025, за його словами, згідно з попередніми планами, в Україні мають викарбувати 20 мільйонів монет номіналом 50 копійок. 

2 вересня 1996 року Національний банк України ввів у обіг гривню, що стало завершальним етапом грошової реформи в країні. Цього року Україна відзначає 28-му річницю цієї важливої події, яка ознаменувала створення власної грошової системи незалежної держави та стала символом її фінансового суверенітету. До слова, заміну "копійок" на "шаги"  ще у 1996 році ініціював Віктор Ющенко, який тоді був головою правління Нацбанку.

 
Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.