Нацбанк пропонує змінити "копійки" на "шаги"

Національний банк України ініціює зміну назви розмінної монети "копійка" на "шаг" для відновлення історичної справедливості та посилення національних традицій у грошовому обігу України.

Про це повідомив журналістам голова Національного банку Андрій Пишний під час пресзаходу, пише Укрінформ.

"Гривня має походження з часів Київської Русі, шаг має походження з часів Гетьманщини. Українська народна республіка у 1918 році ввела в обіг гривню, яка мала роздрібну частину – шаги. Українська повстанська армія, ОУН використовували у грошовій лічбі шаги. У 1992 році, за декілька місяців після проголошення Незалежності України, львівський верстатобудівний завод викарбував пробну партію шагів", - зазначив Андрій Пишний.

Заступник директора Інституту мовознавства НАН України Олександр Скопненко зазначив, що термін "шаг" для позначення дрібної монети використовується в українській мові з XVI століття.

Він вважає, що повернення цієї назви сучасним розмінним монетам не лише відновить національні традиції, а й допоможе відмежуватися від колоніального впливу у сфері грошової термінології.

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Бойко-Гагарін зазначає, що "шаг" для позначення дрібної монети є суто українською назвою для дрібних монет, тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване.

Якщо суспільство підтримає ініціативу, а ВР ухвалить необхідне законодавство, карбувати шаги почнуть вже наступного року. Зокрема, у 2025, за його словами, згідно з попередніми планами, в Україні мають викарбувати 20 мільйонів монет номіналом 50 копійок. 

2 вересня 1996 року Національний банк України ввів у обіг гривню, що стало завершальним етапом грошової реформи в країні. Цього року Україна відзначає 28-му річницю цієї важливої події, яка ознаменувала створення власної грошової системи незалежної держави та стала символом її фінансового суверенітету. До слова, заміну "копійок" на "шаги"  ще у 1996 році ініціював Віктор Ющенко, який тоді був головою правління Нацбанку.

 
Теми

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.