Експозицію Музею історії Полтавської битви доповнили документами зі шведських архівів

У музеї історії Полтавської битви презентували оновлений розділ експозиції "Прутський похід 1711 року".

Про це пише Суспільне.

Експозицію доповнили відцифрованими документами початку ХVIII століття, які надала дослідниця шведських архівів Марина Траттнер.

"Десь з 90-х років у нас була частина тут присвячена саме битві на річці Прут. Ми вперше звернулися до цієї теми, але досліджували зрозуміло по яких джерелах. Це були листи і папери Петра І, праці Соловйова, праці Артамонова – російських істориків. Навесні Марина Траттнер запропонувала поновити цю частину експозиції, оскільки вона віднайшла чимало документів", — розповіла заступниця директора заповідника "Поле Полтавської битви" Людмила Шендрик.

Це – карти, плани битв, свідчення учасників подій, переписи листів, а також дипломатичне листування Швеції, Польщі, Туреччини, Англії, Нідерландів і Франції.

"Відсканувати це вимагає шалених ресурсів і фінансів, і ресурсів в сенсі людей. У архівістів не було часу на це, адже це було незаплановано. Я їм пояснила, що у нас вивезли цінні документи до Росії, і наших вчених не допускають до вивчення цих документів. А те що спростовувало пропаганду або суперечило — знищили", — розповіла дослідниця шведських архівів Марина Траттнер.

Прутський похід відбувся на чолі з Петром І на південь України та у Молдову під час Московсько-турецької війни. Він завершився поразкою Московського царства і підписанням Прутського мирного договору.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.