Експозицію Музею історії Полтавської битви доповнили документами зі шведських архівів

У музеї історії Полтавської битви презентували оновлений розділ експозиції "Прутський похід 1711 року".

Про це пише Суспільне.

Експозицію доповнили відцифрованими документами початку ХVIII століття, які надала дослідниця шведських архівів Марина Траттнер.

"Десь з 90-х років у нас була частина тут присвячена саме битві на річці Прут. Ми вперше звернулися до цієї теми, але досліджували зрозуміло по яких джерелах. Це були листи і папери Петра І, праці Соловйова, праці Артамонова – російських істориків. Навесні Марина Траттнер запропонувала поновити цю частину експозиції, оскільки вона віднайшла чимало документів", — розповіла заступниця директора заповідника "Поле Полтавської битви" Людмила Шендрик.

Це – карти, плани битв, свідчення учасників подій, переписи листів, а також дипломатичне листування Швеції, Польщі, Туреччини, Англії, Нідерландів і Франції.

"Відсканувати це вимагає шалених ресурсів і фінансів, і ресурсів в сенсі людей. У архівістів не було часу на це, адже це було незаплановано. Я їм пояснила, що у нас вивезли цінні документи до Росії, і наших вчених не допускають до вивчення цих документів. А те що спростовувало пропаганду або суперечило — знищили", — розповіла дослідниця шведських архівів Марина Траттнер.

Прутський похід відбувся на чолі з Петром І на південь України та у Молдову під час Московсько-турецької війни. Він завершився поразкою Московського царства і підписанням Прутського мирного договору.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.