УІНП планує провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у відповідь на звернення польських громадян

Український інститут національної памʼяті має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік.

Про це йдеться на сайті УІНП.

У цьому році Український інститут національної памʼяті почав отримувати звернення від польських громадян щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків їхніх членів родин. Зокрема, було отримано запит щодо проведення таких робіт на території Рівненської області.

"УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні. Проте з огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам'яті вже тривалий час не діють (зокрема, робочі групи між інститутами пам'яті та міністерствами, до повноважень яких належать питання  культури), УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та у порядку виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача", – коментує голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.

У реалізації цього рішення Інститут взаємодіятиме з Державною міжвідомчою комісією з увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій і Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, до повноважень яких належать питання видання дозволів на проведення пошукових робіт, ексгумацій та облаштування пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів, а також зі спеціалізованими організаціями, які мають право на проведення таких робіт в Україні.

УІНП планує навесні 2025 року, до початку сезону пошукових та ексгумаційних робіт, додатково підготувати й оприлюднити розʼяснення про алгоритм звернення щодо проведення таких робіт українською і польською мовами.

Також Інститут звернувся до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з пропозицією передбачити в державному бюджеті на 2025 рік бюджетну програму "Збереження місць пам'яті", метою якої буде проведення відповідних досліджень та робіт, зокрема і на місцях пам'яті польського народу.

Нагадаємо, що попри неодноразові кроки української сторони на зустріч польській (щонайменше тричі з 2019 року польській стороні надавалися дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам'яті в Україні) – запит України на відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів УПА на горі Монастир залишається не виконаним. Відновлення таблиці у первинному вигляді з зазначенням імен похованих у цій братській могилі було предметом переговорів на найвищому рівні президентів України та Польщі.

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.