АНОНС: Круглий стіл "Депортації населення - інструмент російської імперської політики"

28 жовтня у Києві відбудеться круглий стіл "Депортації населення - інструмент російської імперської політики".

Про це інформує УІНП.

Український інститут національної пам'яті спільно з кафедрами історії Центральної та Східної Європи та новітньої історії України Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка організовують круглий стіл покликаний зібрати експертів, які спеціалізуються на дослідженні депортацій народів, до якого часто вдавалися різні форми російської імперської влади протягом тривалого часу. Починаючи від кінця XVIII століття інструментами депортацій користувалися російські самодержці, в XX столітті радянська тоталітарна влада, а в наш час - путінський рашистський режим. Відтак витоки тих процесів, які характеризують сучасну російську політику слід шукати в минулому.

Теми до обговорення:

  1. Використання практики примусового переселення народів в російській імперії як механізм колонізаторської політики

  2. Реалізація політики депортації радянською владою як знаряддя знищення проявів державності на колишніх землях російської імперії та в умовах створення радянської імперії (1918-30-ті роки XX ст.)

  3. Депортація у повоєнну добу: примусове переселення народів Балтії та України як ознака посилення тоталітарної політики в СРСР

  4. Сучасна практика окупаційної влади щодо примусового переселення українців в ході російсько-української війни (2014-2024)

Заявлені експерти: 

  • Ярослав Юрчишин,  народний депутат України 
  • Володимир В'ятрович, народний депутат України
  • Микита Потураєв, народний депутат України. Голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'ятіАндрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ
  • Роман Кабачій, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війніОлег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Ірина Малацай, завідувачка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олена Ляпіна, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • В'ячеслав Мордвінцев, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Андрій Руккас, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олексій Антонюк, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Світлана Мотрук, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Сергій Гуменний, асистент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка,
  • Потьомка Роман, історик І категорії кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олена Чернишевич, доцентка кафедри Новітньої історії України  історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олександр Даниленко, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Владислав Гаврилов, молодший науковий співробітник ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України".
  • Андрій Іванець, історик, публіцист
  • Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам'яті УІНП
  • Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Тамара Вронська, провідна наукова співробітниця Інституту історії НАН України

Де: Укрінформ

Коли: 28 жовтня з 12:00 до 14:00

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.