АНОНС: Дискусія "Історія українських Майданів від Помаранчевої революції до Революції Гідності"

29 жовтня у столиці відбудеться дискусія "Історія українських Майданів від Помаранчевої революції до Революції Гідності" в Інфоцентрі Музею Майдану.

Напередодні відзначення річниці Майданів згадаємо історію Помаранчевої революції й Революції Гідності, передумови та причини протестів. Разом із безпосередніми учасниками подій обговоримо зокрема таке:

- Що призвело до Помаранчевої революції?

- Яку роль події 2004 та 2013 року відіграли у становленні громадянського суспільства в Україні? Як події Помаранчевого майдану вплинули на подальшу історію країни?

- Чому та як пов'язано події Помаранчевої революції й Революції Гідності? У чому полягає феномен Євромайдану – найбільшого протесту в новітній історії України?

Про перебіг і наслідки протестів розповідатимуть та дискутуватимуть:

Анжеліка Рудницька, співачка, телеведуча, громадська діячка, волонтерка, учасниця трьох українських Майданів

Володимир В'ятрович, історик, громадський діяч, народний депутат України IX скликання
Тарас Шамайда, громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи"

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Модеруватиме розмову Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності.

Коли: 29 жовтня, 17:30

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, 2-й поверх Будинку профспілок)

Вхід вільний за попередньою реєстрацією https://forms.gle/H147qgZhdDPRVH93A

Онлайн-трансляцію заходу можна буде переглянути:

на фейсбук-сторінках Музею Майдану та Інформаційно-виставкового центру
https://www.facebook.com/maidanmuseum.org
https://www.facebook.com/infocentre.maidanmuseum

на ютуб-каналі Музею Майдану
https://www.youtube.com/@maidan_museum

Організатор: Національний музей Революції Гідності

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.