Спецпроект

ПАРЄ ухвалила резолюцію до роковин Голодомору

Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 3 жовтня ухвалила резолюцію "Вшанування 90-х роковин Голодомору – Україні знову загрожує геноцид". Документ ухвалено одноголосно – 80 голосами "за".

Про це повідомили у Музеї голодомору.

"ПАРЄ нагадує про важливість визнання Голодомору актом геноциду та вшанування пам'яті його жертв. Водночас ПАРЄ, як організація міжпарламентської співпраці в Європі, вже ухвалювала резолюції, покликані вшанувати жертв Голодомору в 2008-му, 2010-му та 2023-му роках. Зокрема у 2023–2024 роках у резолюціях ПАРЄ підкреслюється зв'язок подій 90-річної давнини з сучасною війною Росії проти України", – прокоментував це рішення Михайло Костів, завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору.

ПАРЄ в своїй резолюції закликає держав-членів та спостерігачів Ради Європи використовувати всі інструменти, які є в їхньому розпорядженні, щоб запобігти будь-яким подальшим актам геноциду проти українського народу як національної групи.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.