На в'їзді у Шептицький демонтували стару назву міста

На в'їзді у Шептицький на Львівщині демонтували назву "Червоноград" з пам’ятника Шахтарю.

Про це повідомили у Шептицькій міській раді. 

Відповідне доручення дав перший заступник міського голови Дмитро Балко. Спочатку літери збили, а потім назву зафарбували.

У 1951 році радянська назва перейменувала місто Кристинопіль на Червоноград. Інститут національної пам'яті рекомендував змінити назву міста в межах декомунізації.

Під час голосування у 2023 році 1294 мешканці віддали перевагу назві Червоноград, понад 1000 жителів підтримали варіант Кристинопіль. Сто людей проголосували за назву Шептицький.

До 27 січня 2024 року представники міста Червоноград мали подати варіанти нової назви Верховній Раді, але пропозицій не надійшло. На профільному комітеті депутати запропонували декілька назв і підтримали варіант "Шептицький".

19 вересня загалом перейменували 327 населених пунктів у межах декомунізації.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.