Правозахисниця Ольга Гейко отримала "Нагороду Пам'яті народів"

Учасниця Української Гельсінської групи та ініціаторка створення Українського культурологічного клубу Ольга Гейко стала лауреаткою "Нагороди Пам'яті народів", якою щорічно відзначають борців із тоталітаризмом.

Про це повідомляє Суспільне Культура.

Свою правозахисну діяльність Ольга Гейко почала в Українській Гельсинській групі. Приєднавшись до кампанії зі захисту організаторів групи Миколи Матусевича і Мирослава Мариновича, Ольга Гейко писала заяви та скарги у прокуратуру і КДБ, зустрічалась із московськими правозахисниками Петром Григоренком та Тетяною Великановою, регулярно передавала інформацію про хід справи на Захід.

Через цю діяльність та після відмови від радянського громадянства 12 березня 1980 року правозахисницю заарештували. Ольга Гейко відбула ув'язнення у таборах 6 років, повернулася до Києва навесні 1986-го. 

Разом із колишніми політв'язнями Сергієм Набокою, Леонідом Мілявським, Ларисою Лохвицькою та Інною Чернявською в період Перебудови організовувала масовий просвітницький захід, на якому розповідали про реальне становище української культури. Так, у серпні 1987 року виник Український культурологічний клуб - перша незалежна громадська організація в радянській Україні, першим публічним виходом якого стала акція до других роковин Чорнобильської трагедії.

"Нагорода Пам'яті народів" — проєкт чеської громадської організації Post Bellum у співпраці з суспільними мовниками Чехії, Словаччини та України. Щорічно її присуджують учасникам та учасницям усноісторичного проєкту "Пам'ять народів" (Memory of Nations), який збирає свідчення очевидців визначних історичних подій. Серед них – ветеран(к)и війни, дисидент(к)и, учасники/-ці руху опору, жертви Голокосту, переслідувані письменники/-ці, підпільники/-ці, скаут(к)и та віряни. 

Ольга Гейко стала першою жінкою лауреаткою премії від України. Українці третій рік поспіль отримують цю нагороду. У 2022 році лауреатом став громадський діяч, член-засновник Української Гельсінської групи, дисидент і політв'язень часів СРСР Мирослав Маринович. У 2023 році – український священник, капелан, кавалер ордена "За заслуги" III ступеня Василь Вирозуб.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.