Правозахисниця Ольга Гейко отримала "Нагороду Пам'яті народів"

Учасниця Української Гельсінської групи та ініціаторка створення Українського культурологічного клубу Ольга Гейко стала лауреаткою "Нагороди Пам'яті народів", якою щорічно відзначають борців із тоталітаризмом.

Про це повідомляє Суспільне Культура.

Свою правозахисну діяльність Ольга Гейко почала в Українській Гельсинській групі. Приєднавшись до кампанії зі захисту організаторів групи Миколи Матусевича і Мирослава Мариновича, Ольга Гейко писала заяви та скарги у прокуратуру і КДБ, зустрічалась із московськими правозахисниками Петром Григоренком та Тетяною Великановою, регулярно передавала інформацію про хід справи на Захід.

Через цю діяльність та після відмови від радянського громадянства 12 березня 1980 року правозахисницю заарештували. Ольга Гейко відбула ув'язнення у таборах 6 років, повернулася до Києва навесні 1986-го. 

Разом із колишніми політв'язнями Сергієм Набокою, Леонідом Мілявським, Ларисою Лохвицькою та Інною Чернявською в період Перебудови організовувала масовий просвітницький захід, на якому розповідали про реальне становище української культури. Так, у серпні 1987 року виник Український культурологічний клуб - перша незалежна громадська організація в радянській Україні, першим публічним виходом якого стала акція до других роковин Чорнобильської трагедії.

"Нагорода Пам'яті народів" — проєкт чеської громадської організації Post Bellum у співпраці з суспільними мовниками Чехії, Словаччини та України. Щорічно її присуджують учасникам та учасницям усноісторичного проєкту "Пам'ять народів" (Memory of Nations), який збирає свідчення очевидців визначних історичних подій. Серед них – ветеран(к)и війни, дисидент(к)и, учасники/-ці руху опору, жертви Голокосту, переслідувані письменники/-ці, підпільники/-ці, скаут(к)и та віряни. 

Ольга Гейко стала першою жінкою лауреаткою премії від України. Українці третій рік поспіль отримують цю нагороду. У 2022 році лауреатом став громадський діяч, член-засновник Української Гельсінської групи, дисидент і політв'язень часів СРСР Мирослав Маринович. У 2023 році – український священник, капелан, кавалер ордена "За заслуги" III ступеня Василь Вирозуб.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".