Без права голосу

Лорд Джордж Керзон, який подарував нам лінію імені себе і Закерзоння, у 1912—1918 роках був співголовою організації National League for Opposing Woman Suffrage. Я випадково побачив цей факт і зацікавився існуванням у Британії цілої організації, метою якої було заважати жінкам здобути виборче право.

 

Лорд Джордж Керзон, який подарував нам лінію імені себе і Закерзоння, у 1912—1918 роках був співголовою організації National League for Opposing Woman Suffrage. Керзон також був свекром лідера британських фашистів, але я не про це.

Я випадково побачив цей факт і зацікавився існуванням у Британії цілої організації, метою якої було заважати жінкам здобути виборче право. Звучить тупо, як товариство протидії використанню туалетного паперу чи рух за квадратні колеса. Але мало того, що ліга існувала — вона утворилася 1910 року внаслідок злиття Men's National League for Opposing Women's Suffrage і, увага, Women's National Anti-Suffrage League, тобто жінок, які чинили організований спротив розширенню власних прав.

А, і вони ще видавали газету — Anti-Suffrage Review.

І якщо ви думаєте, що мотивація була в стилі "Господь створив нас різними", то ні, зовсім ні. Казуїстика там була на висоті.

Переказую Вікіпедію — аргументація була приблизно така:

• жінки "не можуть брати практичної участі" в найважливіших для функціонування держави процесах — судноплавстві, обороні, дипломатії, фінансах, транспорті і так далі, — тому й не повинні впливати на державні рішення;

• жінкам уже дозволили голосувати на місцевих виборах і брати участь у місцевому самоврядуванні, і щоб робити це добре і адекватно, жінкам потрібна "вся енергія, яка в них залишається від турботи про дім і власні справи";

• право голосувати на парламентських виборах насправді зменшить вагу і вплив жінок на суспільне життя, бо таким чином вони включаться в політичний процес, а там їм доведеться змагатися з чоловіками — сильнішими, освіченішими і розумнішими;

 

• всі цілі, яких можна було б досягти, надаючи жінкам виборче право, можуть бути досягнуті іншими шляхами. Жінкам і так уже не бракує інструментів впливу на суспільство і державу;

• дуже складно надати жінкам право голосувати на парламентських виборах, не застосовуючи подальші несправедливі обмеження; а якщо просто дати це право всім жінкам, вони опиняться в більшості (в цей час не всі чоловіки мали право голосу);

• І взагалі місія Британії у світі занадто важлива, щоб послаблювати її, надаючи жінкам право впливати на процеси, які традиційно контролюють чоловіки. Ми ризикуємо погубити державу, бавлячись у ці ігри.

Переглядаючи цю "аргументацію" стоп'ятнадцятирічної давнини, хочу помахати ручкою всім майстрам казуїстики нашого часу, які доводять, що жінкам не потрібна боротьба за їхні права, бо "Україна і так матріархат".

National League for Opposing Woman Suffrage разом із своєю газетою і всією аргументацією, чому жінки нібито не мають голосувати на парламентських виборах, зникла 1918 року, коли жінкам таки дозволили голосувати (не всім). Остаточно рівні виборчі права жінки Британії отримали ще за десять років.

Олександр Алфьоров: Голова УІНП Олександр Алфьоров представив п’ять принципів роботи Інституту

Новопризначений Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров провів першу зустріч з колективом установи, під час якої представив своє бачення майбутніх змін та оголосив п'ять базових напрямів трансформації Інституту.

Наталя Старченко: Релігійна толерантність чи рівність конфесій?

Акт Варшавської конфедерації не містив згадки про панівне становище католицької церкви, а проголошував необхідність збереження миру між різними конфесіями та відмову від уживання сили з релігійної причини. Це й дало підставу частині істориків твердити, що в Речі Посполитій формально була проголошена рівність церков. Прийнято уважати, що вона була порушена на початку XVII століття, коли король Сигізмунд ІІІ Ваза відмовився на вимогу шляхти підтвердити Варшавську конфедерацію.

Юрій Юзич: "Треба за зброю братись". Ідентифіковано учасника бою під Крутами Михайла Баталина

Ідентифіковано ще одного учасника бою під Крутами. Добровольця студентського куреня Січових Стрільців Михайла Баталина. У січні 1918 року – учня 8-го класу 2-ї української гімназії в Києві. Досі з документів гімназії було відомо, що такий учень був. Лише прізвище та ім'я. Та припущення, що він був під Крутами разом із своїми однокласниками. А виявилось, що він ще залишив дуже докладні спогади, авторство яких не було належно ідентифікованим.

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.