Пам’яті Василя Овсієнка

В пам’ять Василя Овсієнка (8 квітня 1949 – 19 липня 2023) ми публікуємо короткий спогад Євгена Захарова та інтерв’ю з Овсієнком, взяте ще у 1997 році.

 

Вчора відійшов у засвіти Василь Овсієнко, багаторічний друг та колега по роботі у Харківській правозахисній групі. Він давно хворів, і все одне його смерть була геть неочікуваною.

Ми познайомилися 30 жовтня 1988 року. Він нещодавно, в кінці серпня звільнився і приїхав провідати Віталія Калиниченка, колишнього соузника у дільниці особливо суворого режиму колонії 36-1 в Кучино, де були "смугасті", вдруге засуджені за статтею 62 тодішнього Кримінального кодексу.

В цей день у Харкові був перший дозволений мітинг, і Калініченко, зламавши програму, прочитав Декларацію нещодавно створеної Української Гельсінської спілки.

Після мітингу ми вп'ятьох — Генріх Алтунян, Віталій, Василь, Владислав Недобора і я — зайшли до Владика, який мешкав неподалік. Мені якось одразу кинулася в очі разюча різниця в поведінці Віталія, великого, гучного, демонстративного, і Василя, невеличкого, серйозного, мовчазного і напрочуд скромного.

З тих пір ми доволі часто бачилися в Києві, де Василь оселився, на різних заходах. Філолог, спрямований на фіксування історичних фактів, збирання та видання спогадів, фото, документів, він мені дуже імпонував цими своїми заняттями, бо я хворів на те ж саме.

Він і в політичних партіях, в яких працював, — спочатку УРП, потім РХП — займався саме цим, а також складанням та редагуванням партійних видань.

Мені здавалося, що йому некомфортно працювати в партійному апараті, бо він зовсім не політик, йому важко виконувати те, з чим він незгодний. Невдовзі він підтвердив це, і я вирішив вкрасти його у політики, переконати його перейти працювати в ХПГ постійно і займатися улюбленою справою.

Зрештою, це мені вдалося, і з червня 1998 року він почав працювати у нас. Тоді ми складали українську частину Міжнародного словника дисидентів Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Наша квота у словнику була 120 імен, але в своїй країні ми могли розширити національну частину на свій розсуд, і ми зробили словник українських дисидентів на 312 імен.

Василь їздив по всій країні, записував інтерв'ю з колишніми дисидентами, потім це все розшифровувалося і набиралося (цифрової техніки ще не було!), збирав документи, спогади, фото. Усе це було основою для написання біографічних довідок.

Василь взяв на себе основний тягар по національно-демократичному рухові, решта співробітників — по загальнодемократичному, релігійним рухам, руху за еміграцію. Так він став літописцем українського національного дисидентського руху і зробив дуже багато! Українську та англійську версії нашого сайту щоденно відвідують сотні читачів.

Багато які зібрані матеріали ми втілили з ним в численних виданнях, яких вийшло більше 80 — спогади, збірки документів, листи. Серед них чільне місце займає його 2-томник "Світло людей", який вийшов у нас двома виданнями і був передрукований іншими видавництвами.

Василь був дуже доброю, щирою і скромною людиною, без амбіцій і претензій. І невідмовною: його завжди запрошували проводити лекції, зустрічі, розповідати про своїх товарищів-соузників, і він завжди відгукувався, хоча з роками йому все тяжче це давалося. А як він чудово читав напам'ять Стуса! Він завжди був готовий це робити, тільки попросіть!

Після того, як він захворів, вже зовсім не міг працювати, як раніше. Я підтримував його, шукаючи більш просту роботу для нього. Він намагався відмовитися від зарплати: я не заробив, каже, — а я у відповідь: Ви раніше так багато зробили, що скільки не буде тривати ця стипендія, все буде мало…

Спочивай, Друже, з Богом!

Микола Тимошик: 100 літ колишній каторжанці ГУЛАГу лондонці Іванці Мащак

Сто літ тому 11 липня 1925 року в родині греко-католицького священника на Сокальщині народилася Іванка Мащак (Пшепюрська). Колишня зв'язкова ОУН-УПА, багатолітня каторжанка сталінських таборів ГУЛАУ на Колимі.

Соломія Бобровська : Історію не можна переписати, її необхідно чесно осмислювати

Сьогодні поляки на національному рівні вшановують жертв Волинської трагедії - складної сторінки нашої спільної історії, яка продовжує розділяти Київ та Варшаву.

: Заява МЗС України щодо трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин

Напередодні дня, коли Республіка Польща вшановує пам'ять жертв Волинської трагедії, Україна розділяє біль і скорботу польського народу. Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам'ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання.

Юрій Юзич: Пластун Ярко Сось - один із найуспішніших військових пілотів США

Всі бачили "Top Gun" з Томом Крузом? А тепер знайомтесь з одним із прототипів головного героя. Член Пласту підполковник Ярко Сось - "Джей Джей" (J.J.). Один із найуспішніших військових пілотів США. 4000 годин в небі на F-14, F/A-18 та F-16. Успішно виконав 746 посадок на авіаносець, з яких 250 – вночі. Серед іншого був і командиром школи винищувачів "Top Gun", показаної у фільмі. А у відставці став успішним спізасновником великої ветеранської бізнес-компанії в сфері комерційної авіації.