АНОНС: Презентація видання "Глосарій Голодомору"

20 листопада у Музеї Голодомору відбудеться презентація нового музейного видання "Глосарій Голодомору".

Про це інформує Музей Голодомору.

У 1930-ті роки, під час колективізації та Голодомору, з'явилася ціла низка нових понять та термінів, які окреслюють саме цей історичний період. Всі ми чули про торгзіни, "червоні валки", "чорні дошки", трудодні, трійки тощо. Як і чому з'явилися ці поняття, що вони означають та до якого історичного періоду їх коректно застосовувати? Відповіді на ці запитання дає "Глосарій Голодомору".

Над книгою працював авторський колектив науковців Національного музею Голодомору-геноциду: Дмитро Байкєніч, Андрій Козицький, Ольга Мовчан, Наталя Романець, Інна Шугальова.

Видання представлять спікери:

Леся ГАСИДЖАК – генеральний директор Музею Голодомору, кандидат історичних наук;

Наталя РОМАНЕЦЬ – провідний науковий співробітник відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору, професор, доктор історичних наук, упорядник видання;

Андрій КОЗИЦЬКИЙ – старший науковий співробітник відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Коли: 20 листопада 2024 року, у середу, о 17:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією!

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".