АНОНС: Презентація видання "Глосарій Голодомору"

20 листопада у Музеї Голодомору відбудеться презентація нового музейного видання "Глосарій Голодомору".

Про це інформує Музей Голодомору.

У 1930-ті роки, під час колективізації та Голодомору, з'явилася ціла низка нових понять та термінів, які окреслюють саме цей історичний період. Всі ми чули про торгзіни, "червоні валки", "чорні дошки", трудодні, трійки тощо. Як і чому з'явилися ці поняття, що вони означають та до якого історичного періоду їх коректно застосовувати? Відповіді на ці запитання дає "Глосарій Голодомору".

Над книгою працював авторський колектив науковців Національного музею Голодомору-геноциду: Дмитро Байкєніч, Андрій Козицький, Ольга Мовчан, Наталя Романець, Інна Шугальова.

Видання представлять спікери:

Леся ГАСИДЖАК – генеральний директор Музею Голодомору, кандидат історичних наук;

Наталя РОМАНЕЦЬ – провідний науковий співробітник відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору, професор, доктор історичних наук, упорядник видання;

Андрій КОЗИЦЬКИЙ – старший науковий співробітник відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Коли: 20 листопада 2024 року, у середу, о 17:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією!

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.