АНОНС: Презентація видання "Глосарій Голодомору"

20 листопада у Музеї Голодомору відбудеться презентація нового музейного видання "Глосарій Голодомору".

Про це інформує Музей Голодомору.

У 1930-ті роки, під час колективізації та Голодомору, з'явилася ціла низка нових понять та термінів, які окреслюють саме цей історичний період. Всі ми чули про торгзіни, "червоні валки", "чорні дошки", трудодні, трійки тощо. Як і чому з'явилися ці поняття, що вони означають та до якого історичного періоду їх коректно застосовувати? Відповіді на ці запитання дає "Глосарій Голодомору".

Над книгою працював авторський колектив науковців Національного музею Голодомору-геноциду: Дмитро Байкєніч, Андрій Козицький, Ольга Мовчан, Наталя Романець, Інна Шугальова.

Видання представлять спікери:

Леся ГАСИДЖАК – генеральний директор Музею Голодомору, кандидат історичних наук;

Наталя РОМАНЕЦЬ – провідний науковий співробітник відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору, професор, доктор історичних наук, упорядник видання;

Андрій КОЗИЦЬКИЙ – старший науковий співробітник відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, кандидат історичних наук.

Коли: 20 листопада 2024 року, у середу, о 17:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією!

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.