АНОНС: Розмова з "польовими командирами" Помаранчевого Майдану

До 20-ліття Помаранчевої революції "польові командири" Майдану Володимир Філенко та Тарас Стецьків розповідатимуть про те, що відбувалося за лаштунками масових акцій восени 2004 року.

Про це іфнормує Музей Революції Гідності.

Як була організована Помаранчева революція? Чи могли українці не вийти на Майдани у 2004 році? Що необхідно було робити, щоб українці перестали боятися масових акцій? Що було б, якби не вийшли? Як досвід Помаранчевої революції вплинув на Революцію Гідності?

Дискусія відбуватиметься навколо книжки спогадів Володимира Філенка "Партитура рЕволюції".

Учасники:

Тарас Стецьків, політик, громадський діяч, народний депутат України 1-4 та 6 скликань;

Володимир Філенко, політик, народний депутат України 1-го, 3-4-го та 6-го скликання;

Модератор – автор літературного запису спогадів, історик та публіцист Олександр Зінченко.

Захід відбудеться під час Наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2024.

Коли: 20 листопада о 15:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, 2-й поверх) та транслюватиметься на  ресурсах Музею.

Якщо ви бажаєте відвідати дискусію, просимо зареєструватися.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.