АНОНС: Розмова з "польовими командирами" Помаранчевого Майдану

До 20-ліття Помаранчевої революції "польові командири" Майдану Володимир Філенко та Тарас Стецьків розповідатимуть про те, що відбувалося за лаштунками масових акцій восени 2004 року.

Про це іфнормує Музей Революції Гідності.

Як була організована Помаранчева революція? Чи могли українці не вийти на Майдани у 2004 році? Що необхідно було робити, щоб українці перестали боятися масових акцій? Що було б, якби не вийшли? Як досвід Помаранчевої революції вплинув на Революцію Гідності?

Дискусія відбуватиметься навколо книжки спогадів Володимира Філенка "Партитура рЕволюції".

Учасники:

Тарас Стецьків, політик, громадський діяч, народний депутат України 1-4 та 6 скликань;

Володимир Філенко, політик, народний депутат України 1-го, 3-4-го та 6-го скликання;

Модератор – автор літературного запису спогадів, історик та публіцист Олександр Зінченко.

Захід відбудеться під час Наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2024.

Коли: 20 листопада о 15:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, 2-й поверх) та транслюватиметься на  ресурсах Музею.

Якщо ви бажаєте відвідати дискусію, просимо зареєструватися.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.