АНОНС: Розмова з "польовими командирами" Помаранчевого Майдану

До 20-ліття Помаранчевої революції "польові командири" Майдану Володимир Філенко та Тарас Стецьків розповідатимуть про те, що відбувалося за лаштунками масових акцій восени 2004 року.

Про це іфнормує Музей Революції Гідності.

Як була організована Помаранчева революція? Чи могли українці не вийти на Майдани у 2004 році? Що необхідно було робити, щоб українці перестали боятися масових акцій? Що було б, якби не вийшли? Як досвід Помаранчевої революції вплинув на Революцію Гідності?

Дискусія відбуватиметься навколо книжки спогадів Володимира Філенка "Партитура рЕволюції".

Учасники:

Тарас Стецьків, політик, громадський діяч, народний депутат України 1-4 та 6 скликань;

Володимир Філенко, політик, народний депутат України 1-го, 3-4-го та 6-го скликання;

Модератор – автор літературного запису спогадів, історик та публіцист Олександр Зінченко.

Захід відбудеться під час Наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2024.

Коли: 20 листопада о 15:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, 2-й поверх) та транслюватиметься на  ресурсах Музею.

Якщо ви бажаєте відвідати дискусію, просимо зареєструватися.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.