Ярослав Грицак став лауреатом польської премії Тішнера

Премію Ярослав Грицак отримав за книгу "Україна. Вирватись з минулого" про історію України від хрещення Київської Русі до повномасштабного російського вторгнення 2022 року.

Про це повідомила пресслужба УКУ.

Професор УКУ історик Ярослав Грицак став цьогорічним лауреатом премії польської фундації о. Юзефа Тішнера та краківського католицького видавництва "Знак" у категорії – видання, які продовжують тему Тішнера "Мислення згідно з цінностями". 

Урочисте нагородження відбулося 21 листопада у Польщі.

"Якби я міг би мріяти про якусь нагороду, то премія Тішнера була би на першому місці. Я був завжди захоплений його постаттю і його філософією, а також гумором. Маю надію, що середовище УКУ виховає колись людину такого масштабу і впливу", – каже Ярослав Грицак.

Премія передбачає фінансову винагороду у сумі 50 тис. злотих. Усі гроші Ярослав  Грицак переказав благодійному фонду компетентної допомоги українській армії "Повернись живим".

Юзеф Станіслав Тішнер – польський католицький священник та філософ. Кавалер вищої нагороди Польщі – Ордену білого орла. Друг і однодумець святого Івана-Павла II, знакова постать в антикомуністичному польському русі "Солідарність". Капелан профспілки і творець теології праці. З 2001 присуджують нагороду його імені. 

 
ФОТО: onet

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.