IN MEMORIAM: Помер історик Павло Бондаренко

Помер історик, письменник та волонтер Павло Бондаренко, відомий як Павло Правий.

Про це написав на своїй сторінці у Фейсбук політичний аналітик Павло Нусс.

"Повідомили, що не стало нашого давнього соратника, однодумця, письменника, історика , волонтера та патріота України Павло Бондаренко. Днями він повідомляв, що знаходився у передінфарктному стані. Були плани лікуватися та йти далі. Не витримав. Світла пам'ять тобі, друже, колего", - написав Павло Нусс.

Павло Бондаренко (літературне псевдо ‒ Павло Правий) ‒ український письменник, журналіст та блогер, автор 14 книжок. Працював у жанрі історичної публіцистики. Також відомий як автор кількох книжок в жанрі містичного трилеру.

Бондаренко народився 11 липня 1970 року на Білгородщині (Слобожанщина) в Росії. Згодом сім'я переїхала на Донбас, у місто Торецьк. Закінчив у 1996 році історичний факультет Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Мешкав у Луганську до окупації міста російськими терористами, співпрацював з місцевими періодичними виданнями.

Лавреат II премії видавництва "Смолоскип" за фантастичний трилер "Година чорного причастя" (2001 рік).

 
Теми

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.