IN MEMORIAM: Помер історик Павло Бондаренко

Помер історик, письменник та волонтер Павло Бондаренко, відомий як Павло Правий.

Про це написав на своїй сторінці у Фейсбук політичний аналітик Павло Нусс.

"Повідомили, що не стало нашого давнього соратника, однодумця, письменника, історика , волонтера та патріота України Павло Бондаренко. Днями він повідомляв, що знаходився у передінфарктному стані. Були плани лікуватися та йти далі. Не витримав. Світла пам'ять тобі, друже, колего", - написав Павло Нусс.

Павло Бондаренко (літературне псевдо ‒ Павло Правий) ‒ український письменник, журналіст та блогер, автор 14 книжок. Працював у жанрі історичної публіцистики. Також відомий як автор кількох книжок в жанрі містичного трилеру.

Бондаренко народився 11 липня 1970 року на Білгородщині (Слобожанщина) в Росії. Згодом сім'я переїхала на Донбас, у місто Торецьк. Закінчив у 1996 році історичний факультет Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Мешкав у Луганську до окупації міста російськими терористами, співпрацював з місцевими періодичними виданнями.

Лавреат II премії видавництва "Смолоскип" за фантастичний трилер "Година чорного причастя" (2001 рік).

 
Теми

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.