У Нью-Йорку вшанували пам’ять жертв Голодомору

23 листопада українсько-американська громада зібралася в соборі Святого Патрика в Нью-Йорку, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років.

Про це повідомляє служба комунікації Філадельфійської архиєпархії УГКЦ.

Спільну молитву провели єпископи Української греко-католицької церкви (УГКЦ) та Української православної церкви США (УПЦ США). У заході взяли участь представники української діаспори, діти та молодь, українські захисники, що лікуються в США, дипломати та американські посадовці.

Серед учасників була присутня і Надія Северин, яка пережила Голодомор. У липні цього року українка відзначила своє 100-річчя.

"91 рік тому на найродючішій землі мільйони людей померли від голоду. Сьогодні ми молитовно поминаємо цей геноцид, Голодомор, у час, коли проти України та її народу йде геноцидна війна. Ми вшановуємо жертв Голодомору і тих, хто страждає від сучасної агресії", — сказав у своїй промові митрополит Борис Ґудзяк.

Посол України при ООН Сергій Кислиця також провів паралель між минулим і сучасним, і відзначив спроби Росії використати продовольство як зброю, атакуючи українську портову інфраструктуру та склади із зерном:

"Роздумуючи над цією трагедією, ми бачимо жахливі паралелі між історією та сучасністю. Голодомор і нинішня агресія проти України мають один і той самий корінь — Кремль. Сьогодні голод знову використовується як зброя, не лише проти України, але й проти вразливих країн у всьому світі".

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.