У Нью-Йорку вшанували пам’ять жертв Голодомору

23 листопада українсько-американська громада зібралася в соборі Святого Патрика в Нью-Йорку, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років.

Про це повідомляє служба комунікації Філадельфійської архиєпархії УГКЦ.

Спільну молитву провели єпископи Української греко-католицької церкви (УГКЦ) та Української православної церкви США (УПЦ США). У заході взяли участь представники української діаспори, діти та молодь, українські захисники, що лікуються в США, дипломати та американські посадовці.

Серед учасників була присутня і Надія Северин, яка пережила Голодомор. У липні цього року українка відзначила своє 100-річчя.

"91 рік тому на найродючішій землі мільйони людей померли від голоду. Сьогодні ми молитовно поминаємо цей геноцид, Голодомор, у час, коли проти України та її народу йде геноцидна війна. Ми вшановуємо жертв Голодомору і тих, хто страждає від сучасної агресії", — сказав у своїй промові митрополит Борис Ґудзяк.

Посол України при ООН Сергій Кислиця також провів паралель між минулим і сучасним, і відзначив спроби Росії використати продовольство як зброю, атакуючи українську портову інфраструктуру та склади із зерном:

"Роздумуючи над цією трагедією, ми бачимо жахливі паралелі між історією та сучасністю. Голодомор і нинішня агресія проти України мають один і той самий корінь — Кремль. Сьогодні голод знову використовується як зброя, не лише проти України, але й проти вразливих країн у всьому світі".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.