Перешкод для ексгумацій жертв Волинської трагедії немає, - Радослав Сікорський

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою.

Про це Радослав Сікорський розповів під час прес-конференції після переговорів, цитує польська агенція РАР

"Україна підтверджує, що не існує жодних перешкод для польських державних установ і приватних осіб у співпраці з відповідними українськими установами для проведення пошукових і ексгумаційних робіт на території України відповідно до українського законодавства, та заявляє про свою готовність позитивно розглядати заявки у цих питаннях", — зазначив Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Глава МЗС України Андрій Сибіга підкреслив, що українці, як і поляки, зацікавлені в тому, щоб між двома народами не було жодних непорозумінь:

"Кожна родина має право гідно вшановувати пам'ять своїх предків. І наразі в рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури двох країн працюємо над практичними механізмами вирішення справ, пов'язаних з пошуками та ексгумаціями. Ми маємо прогрес на цьому шляху і це відображено в нашій сьогоднішній спільній заяві".

У МЗС України підтвердили, що у найкоротші терміни Україна та Польща започаткують діяльність спільної Робочої групи під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Міністерства культури та національної спадщини Польщі з метою проведення фахової роботи та досягнення порозуміння між сторонами.

Натомість українські історики піддали критиці поступки України. Зокрема, історик і Народний депутат України Володимир В'ятрович написав на своїй сторінці у Фейсбук:

"Конкретне бачення цього розвʼязання чомусь звелося до односторонніх зобовʼязань України, яка "підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними інституціями і приватними компаніями у співпраці з відповідними українськими інституціями пошукових і ексгумаційних робіт на території України згідно з законодавством України та заявляє про готовність позитивно розглядати заявки з цих питань". Жодного слова про вшанування загиблих українців та їх місць поховань в Польщі немає. Українські могили мають залишитись сплюндрованими "в ім'я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі"?".

Голова ОУН Богдан Червак також наголосив на проблемі з відновлення українських могил на території Польщі: 

"Сподіваюся, що тепер Польща, нарешті, відновить могилу на Горі Монастир, зокрема реставрує надпис: "Полягли за вільну Україну", а також прізвища та імена бійців УПА".

Нагадаємо, наприкінці серпня спалахнув конфлікт під час панельної дискусії "Польща майбутнього" за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського. Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди"

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.