Перешкод для ексгумацій жертв Волинської трагедії немає, - Радослав Сікорський

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою.

Про це Радослав Сікорський розповів під час прес-конференції після переговорів, цитує польська агенція РАР

"Україна підтверджує, що не існує жодних перешкод для польських державних установ і приватних осіб у співпраці з відповідними українськими установами для проведення пошукових і ексгумаційних робіт на території України відповідно до українського законодавства, та заявляє про свою готовність позитивно розглядати заявки у цих питаннях", — зазначив Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Глава МЗС України Андрій Сибіга підкреслив, що українці, як і поляки, зацікавлені в тому, щоб між двома народами не було жодних непорозумінь:

"Кожна родина має право гідно вшановувати пам'ять своїх предків. І наразі в рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури двох країн працюємо над практичними механізмами вирішення справ, пов'язаних з пошуками та ексгумаціями. Ми маємо прогрес на цьому шляху і це відображено в нашій сьогоднішній спільній заяві".

У МЗС України підтвердили, що у найкоротші терміни Україна та Польща започаткують діяльність спільної Робочої групи під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Міністерства культури та національної спадщини Польщі з метою проведення фахової роботи та досягнення порозуміння між сторонами.

Натомість українські історики піддали критиці поступки України. Зокрема, історик і Народний депутат України Володимир В'ятрович написав на своїй сторінці у Фейсбук:

"Конкретне бачення цього розвʼязання чомусь звелося до односторонніх зобовʼязань України, яка "підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними інституціями і приватними компаніями у співпраці з відповідними українськими інституціями пошукових і ексгумаційних робіт на території України згідно з законодавством України та заявляє про готовність позитивно розглядати заявки з цих питань". Жодного слова про вшанування загиблих українців та їх місць поховань в Польщі немає. Українські могили мають залишитись сплюндрованими "в ім'я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі"?".

Голова ОУН Богдан Червак також наголосив на проблемі з відновлення українських могил на території Польщі: 

"Сподіваюся, що тепер Польща, нарешті, відновить могилу на Горі Монастир, зокрема реставрує надпис: "Полягли за вільну Україну", а також прізвища та імена бійців УПА".

Нагадаємо, наприкінці серпня спалахнув конфлікт під час панельної дискусії "Польща майбутнього" за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського. Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди"

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.