Перешкод для ексгумацій жертв Волинської трагедії немає, - Радослав Сікорський

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою.

Про це Радослав Сікорський розповів під час прес-конференції після переговорів, цитує польська агенція РАР

"Україна підтверджує, що не існує жодних перешкод для польських державних установ і приватних осіб у співпраці з відповідними українськими установами для проведення пошукових і ексгумаційних робіт на території України відповідно до українського законодавства, та заявляє про свою готовність позитивно розглядати заявки у цих питаннях", — зазначив Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Глава МЗС України Андрій Сибіга підкреслив, що українці, як і поляки, зацікавлені в тому, щоб між двома народами не було жодних непорозумінь:

"Кожна родина має право гідно вшановувати пам'ять своїх предків. І наразі в рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури двох країн працюємо над практичними механізмами вирішення справ, пов'язаних з пошуками та ексгумаціями. Ми маємо прогрес на цьому шляху і це відображено в нашій сьогоднішній спільній заяві".

У МЗС України підтвердили, що у найкоротші терміни Україна та Польща започаткують діяльність спільної Робочої групи під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Міністерства культури та національної спадщини Польщі з метою проведення фахової роботи та досягнення порозуміння між сторонами.

Натомість українські історики піддали критиці поступки України. Зокрема, історик і Народний депутат України Володимир В'ятрович написав на своїй сторінці у Фейсбук:

"Конкретне бачення цього розвʼязання чомусь звелося до односторонніх зобовʼязань України, яка "підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними інституціями і приватними компаніями у співпраці з відповідними українськими інституціями пошукових і ексгумаційних робіт на території України згідно з законодавством України та заявляє про готовність позитивно розглядати заявки з цих питань". Жодного слова про вшанування загиблих українців та їх місць поховань в Польщі немає. Українські могили мають залишитись сплюндрованими "в ім'я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі"?".

Голова ОУН Богдан Червак також наголосив на проблемі з відновлення українських могил на території Польщі: 

"Сподіваюся, що тепер Польща, нарешті, відновить могилу на Горі Монастир, зокрема реставрує надпис: "Полягли за вільну Україну", а також прізвища та імена бійців УПА".

Нагадаємо, наприкінці серпня спалахнув конфлікт під час панельної дискусії "Польща майбутнього" за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського. Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди"

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".