АНОНС: Виставка до 125-річчя з дня народження Гетьманівни Єлизавети Скоропадської

27 листопада Музеї Гетьманства запрошує на відкриття виставки, присвяченої 125-річчю з дня народження Гетьманівни Єлизавети Скоропадської-Кужім "Думки і згадки тільки для себе".

Про це інформує Музей Гетьманства.

Як формувалася свідомість та українська ідентичність Єлизавети Павлівни, чому саме вона стала образом українки, який поширювався та шанувався багато років серед української еміграції?

Виставка створена на основі особистих записів думок та переживань Єлизавети Скоропадської, які вона довіряла своїм зошитам, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України м. Києва та музейних предметів з фондової колекції Музею гетьманства.

Вперше на виставці експонується авторська копія скульптурної роботи Єлизавети Скоропадської, а сама Гетьманівна постає не лише як помічниця батька Павла Скоропадського, але і як професійний скульптор.

Єлизавета Скоропадська - українська політична діячка, керівниця Гетьманського руху та Союзу гетьманців-державників (1959—1976), скульпторка. Дочка гетьмана Павла Скоропадського та Олександри Скоропадської.

Де: Музей Гетьманства, м. Київ, Спаська, 16Б

Коли: 27 листопада, 15:00

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.