Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві виконав частину заповіту активіста та розвідника Романа Ратушного

Загиблий герой Роман Ратушний заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка.

Про це повідомили в Будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві.

"Нарешті сталося – виконали важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр "Холодний яр" Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка", - йдеться у повідомленні.

Легендарну двохсотлітню шовковицю, що пам`ятає Тараса Шевченка, 2010 року вдалося врятувати, тепер відомий арборист Володимир Ветроградський провів базове лікування.

"Вперше за 200-річну історію дерева арборист провів структурну обрізку верхівкових ярусів шовковиці, усунув більшу частину конфліктів гілок з прилеглими будівлями та створив простір для кращого освітлення крони... Пам'ять про героя — це продовження справи, втілення в життя ідей Романа. І тут, навколо віковічної шовковиці Шевченка, якось об'єдналися думки та дії арбориста Володимира Ветроградського, мами Романа Ратушного письменниці Світлани Поваляєвої, працівників Будинку-музею Тараса Шевченка. Що ж, скуштуємо ще солодких шовковичок років так через 700?", - розповіли у Будинку-музеї Тараса Шевченка. 

Роман Ратушний - український громадський діяч, журналіст, військовий 93 ОМБр "Холодний яр", відомий захисник урочища Протасів Яр. Загинув 9 червня 2022 року у бою під Ізюмом. У своєму заповіті Роман також передав частину своїх бойових виплат на розвиток "Історичної правди".

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.