Польський Інститут нацпам’яті звинуватив голову УІНП Дробовича у маніпуляції

Інститут національної пам’яті Польщі вважає «маніпуляцією» заяву голови УІНП Антона Дробовича про те, що його відомство не отримало відповіді від IPN Польщі на прохання надати перелік місць для пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії.

Про це йдеться в офіційній заяві IPN Польщі, пише Укрінформ.

Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович в коментарі заявив, що відомство ще у вересні 2024 року звернулося до Інституту національної пам'яті Польщі з проханням надати список і конкретику щодо бажаних місць пошуково-ексгумаційних робіт, але відповіді поки що не отримало. 

Натомість в Інституті національної пам'яті Польщі зазначили, що в межах листування з українською стороною, в тому числі з Міністерством культури України, подано 9 основних і кілька десятків детально розписаних заяв щодо надання згоди на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, зокрема жертв Волинського злочину. У кожній заяві вказувалися точні місця, обрані фахівцями польського Інституту нацпам'яті, де планувалося провести роботу.

"Що стосується заяви директора Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, польський Інститут національної пам'яті заявляє: слова пана Дробовича є маніпуляцією і дезінформують громадську думку. Вони шкодять польсько-українській співпраці у сфері вшанування пам'яті жертв Волинського злочину",- йдеться в заяві.

А також нагадали слова чинного голови IPN РП Кароля Навроцького, який віднедавна є також незалежним кандидатом у президенти Польщі за підтримки правоконсервативної партії "Право і Справедливість" (PiS), що фахівці Інституту готові упродовж 24 годин вирушити в Україну для здійснення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв Волинської трагедії.

"Ми сприймаємо слова Антона Дробовича як спробу заблокувати процес пошуку жертв Волинського злочину, погоджений між польською та українською владою",- йдеться в заяві IPN.

В польській установі підкреслили, що в Україні на ексгумації очікують близько 120 тисяч убитих поляків.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.