Польський Інститут нацпам’яті звинуватив голову УІНП Дробовича у маніпуляції

Інститут національної пам’яті Польщі вважає «маніпуляцією» заяву голови УІНП Антона Дробовича про те, що його відомство не отримало відповіді від IPN Польщі на прохання надати перелік місць для пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії.

Про це йдеться в офіційній заяві IPN Польщі, пише Укрінформ.

Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович в коментарі заявив, що відомство ще у вересні 2024 року звернулося до Інституту національної пам'яті Польщі з проханням надати список і конкретику щодо бажаних місць пошуково-ексгумаційних робіт, але відповіді поки що не отримало. 

Натомість в Інституті національної пам'яті Польщі зазначили, що в межах листування з українською стороною, в тому числі з Міністерством культури України, подано 9 основних і кілька десятків детально розписаних заяв щодо надання згоди на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, зокрема жертв Волинського злочину. У кожній заяві вказувалися точні місця, обрані фахівцями польського Інституту нацпам'яті, де планувалося провести роботу.

"Що стосується заяви директора Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, польський Інститут національної пам'яті заявляє: слова пана Дробовича є маніпуляцією і дезінформують громадську думку. Вони шкодять польсько-українській співпраці у сфері вшанування пам'яті жертв Волинського злочину",- йдеться в заяві.

А також нагадали слова чинного голови IPN РП Кароля Навроцького, який віднедавна є також незалежним кандидатом у президенти Польщі за підтримки правоконсервативної партії "Право і Справедливість" (PiS), що фахівці Інституту готові упродовж 24 годин вирушити в Україну для здійснення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв Волинської трагедії.

"Ми сприймаємо слова Антона Дробовича як спробу заблокувати процес пошуку жертв Волинського злочину, погоджений між польською та українською владою",- йдеться в заяві IPN.

В польській установі підкреслили, що в Україні на ексгумації очікують близько 120 тисяч убитих поляків.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.