Оголошено фіналістів проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу"

Проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу" на початку 2024 року започаткувало Міністерство закордонних справ України.

Про це інформує МЗС України.

У рамках проєкту обрані історики отримують можливість працювати в архівах інших держав, відкривати невідомі документи та налагоджувати зв'язки з міжнародними науковими спільнотами.

На початку цього року Міністерство закордонних справ України започаткувало проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу". І отже, ми готові оголосити імена його фіналістів!

Фіналістами проєкту в 2024 році стали:

Олександр Середа – науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України, доцент кафедри історії України ПНПУ ім. К.Д. Ушинського. Тема дослідження: "Османська резиденція Пилипа Орлика". Дослідження відбуватимуться у Болгарії та Туреччині за підтримки Посольств України у цих країнах.

Олег Однороженко – доктор історичних наук, автор 17 монографій та близько 100 наукових статей. Тема дослідження: "Україна у складі Великого князівства Литовського (ХІV–XVI ст.)". Дослідження відбуватимуться у Литві за підтримки Посольства України.

Незалежна дослідниця Марина Траттнер, а також дослідниці Національного заповідника "Гетьманська столиця" (м. Батурин) Наталія Дробязко, Марина Хармак. Тема дослідження: "Віднайдення документів гетьмана Пилипа Орлика у шведських архівах". Партнером у реалізації цього проєкту є благодійний фонд "МХП-Громаді", який окрім фінансової підтримки, допоміг організувати дослідницьку роботу в Швеції.

Проєкт "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу" передбачає підтримку українських науковців, які зосереджують свої зусилля на дослідженні питань державотворення, дипломатії та міжнародних відносин України. Його мета – розповісти і українцям, і світу про раніше не описані сторінки української історії.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.