УІНП оприлюднив переклади статей польських та українських науковців щодо правової оцінки акції "Вісла"

Український інститут національної памʼяті здійснив переклад польською мовою статті юриста Сергія Рябенка «Операція "Вісла". Правова кваліфікація» та переклад українською мовою наукової статті польського історика доктора Кшиштофа Персака «Операція "Вісла" – спроба правової оцінки».

Про це інформує УІНП.

Питання правової кваліфікації цієї примусової депортації українців і лемків, проведеної польським комуністичним урядом у 1947 році, актуалізувалося після того, як Інститут національної памʼяті Польщі оприлюднив рішення про припинення слідства у цій справі. Влітку 2024 року Воєводський суд у Варшаві зобовʼязав ІПН відновити слідство.

Водночас питання визнання акції "Вісла" злочином проти людяності залишається дискусійним у польському суспільстві. В Україні ж до цієї історії повертаються найчастіше з нагоди роковин трагічної події.

Нагадаємо, що під час операції "Вісла" польська комуністична влада у 1947 році примусово переселила українські та лемківські родини, які проживали вздовж південного та східного кордону Польщі, встановленого після Другої світової війни. Йдеться про близько 150 тисяч людей – усе українське й лемківське населення, що на той момент залишалося на території Польської держави.

Депортовані родини розселяли поруч із західним польським кордоном таким чином, щоб унеможливити компактне проживання українців та лемків. Це створювало умови для їх асиміляції у польському середовищі. Діяла заборона на зміну місця проживання без згоди польської влади, а також на повернення додому. Залишене українцями і лемками майно перейшло у власність держави. Було ліквідовано  структури Греко-католицької церкви та створено умови, щоб унеможливити освіту й культурну практику, яка допомагала б депортованим зберігати власну ідентичність.

У наявних політичних оцінках операції "Вісла", на які пристали польська та українська сторона у 1990-х та першому десятилітті 2000-х років, її засуджено як таку, що застосувала "притаманний тоталітарним режимам принцип колективної відповідальності" та "суперечила основним правам людини", пише у статті доктор Кшиштоф Персак.

Переклади оприлюднено на сайті Інституту у розділі "Статті".

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.