УІНП оприлюднив переклади статей польських та українських науковців щодо правової оцінки акції "Вісла"

Український інститут національної памʼяті здійснив переклад польською мовою статті юриста Сергія Рябенка «Операція "Вісла". Правова кваліфікація» та переклад українською мовою наукової статті польського історика доктора Кшиштофа Персака «Операція "Вісла" – спроба правової оцінки».

Про це інформує УІНП.

Питання правової кваліфікації цієї примусової депортації українців і лемків, проведеної польським комуністичним урядом у 1947 році, актуалізувалося після того, як Інститут національної памʼяті Польщі оприлюднив рішення про припинення слідства у цій справі. Влітку 2024 року Воєводський суд у Варшаві зобовʼязав ІПН відновити слідство.

Водночас питання визнання акції "Вісла" злочином проти людяності залишається дискусійним у польському суспільстві. В Україні ж до цієї історії повертаються найчастіше з нагоди роковин трагічної події.

Нагадаємо, що під час операції "Вісла" польська комуністична влада у 1947 році примусово переселила українські та лемківські родини, які проживали вздовж південного та східного кордону Польщі, встановленого після Другої світової війни. Йдеться про близько 150 тисяч людей – усе українське й лемківське населення, що на той момент залишалося на території Польської держави.

Депортовані родини розселяли поруч із західним польським кордоном таким чином, щоб унеможливити компактне проживання українців та лемків. Це створювало умови для їх асиміляції у польському середовищі. Діяла заборона на зміну місця проживання без згоди польської влади, а також на повернення додому. Залишене українцями і лемками майно перейшло у власність держави. Було ліквідовано  структури Греко-католицької церкви та створено умови, щоб унеможливити освіту й культурну практику, яка допомагала б депортованим зберігати власну ідентичність.

У наявних політичних оцінках операції "Вісла", на які пристали польська та українська сторона у 1990-х та першому десятилітті 2000-х років, її засуджено як таку, що застосувала "притаманний тоталітарним режимам принцип колективної відповідальності" та "суперечила основним правам людини", пише у статті доктор Кшиштоф Персак.

Переклади оприлюднено на сайті Інституту у розділі "Статті".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.