АНОНС: Зустріч з керівником операції з "бомбардування" зруйнованого реактора 4 енергоблока ЧАЕС

12 грудня в Національному музеї "Чорнобиль" відбудеться зустріч з Любомиром Мимкою - керівником операції з "бомбардування" зруйнованого реактора 4 енергоблока ЧАЕС.

Про це інформує Національний музей "Чорнобиль".

Любомир Мимка – офіцер-вертолітник, який після вибуху ядерного реактора Чорнобильської АЕС керував скидами з військових гвинтокрилів у розжарене, випромінююче радіацію жерло його руїни. Щодня зранку він пролітав над 4 енергоблоком, оцінюючи ситуацію, дорогою до свого спостережно-керівного пункту в м. Прип'ять. Звідти, з останнього поверху готелю "Полісся", давав команди підлітаючим до руїни гвинтокрилам на скиди. Ввечері спускався вниз, сідав у гвинтокрил, знову пролітав над руїною реактора, оцінюючи результати, і повертав його на базу.

На початку зустрічі полковник Любомир Мимка відповість на питання наукового співробітника Музею, свого колеги-ліквідатора і письменника Сергія Мирного.

Зокрема:

- Яка була мета операції, до якої залучили військові гвинтокрили?

- Як була організована "конвеєрна" операція гвинтокрилів із закидання руїни 4-го реактора?

- Як поступово вдосконалювалася технологія та організація гвинтокрильної операції?

- Чи досягла ця операція бажаного ефекту?

- Чи актуальний досвід Чорнобильської гвинтокрильної операції весни 1986 року зараз? Як саме?

- Які місця, пов'язані з гвинтокрильною операцією, треба увічнити, промаркувати пам'ятними знаками та інформаційними стендами про суть операції та дій на цьому місці?

- Що, як Ви вважаєте, допомагає Вам бути в хорошій, щодо вікової норми, фізичний та психічній формі?

Коли: 12 грудня о 16:00

Де: Національний музей "Чорнобиль", м. Київ, пров. Хорива, 1

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.