Презентували онлайн-портал з оцифрування настінних написів Софії Київської

На стінах Софійського собору збереглося близько 7500 графіті — написів та малюнків, які охоплюють тисячолітню історію.

Про це повідомляє Національний заповідник "Софія Київська".

Завдяки співпраці України та Швеції, із застосуванням сучасних цифрових технологій, створили інтерактивний онлайн-портал, який забезпечить збереження та доступність графіті для подальших досліджень. 

"Софія Київська — це перлина світової культурної спадщини, серце України. І зараз, на жаль, вона перебуває під загрозою. Тому ми намагаємось комплексно підходити до питання збереження цієї святині: від постійного моніторингу усіх технічних параметрів до створення 3D-сканів пам'ятки. У 2022 році під час обстрілу Києва, ракети вибухали у безпосередній близькості до собору. Ми фіксували вібрації від цих вибухів і оцінювали небезпеку, що нависла над собору. Тому ми, як ніхто інший, добре розуміємо важливість документування пам'ятки всіма доступними способами", – розповіла генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська.

Графіті собору є важливим першоджерелом для досліджень у різних галузях науки. Вони є безцінним джерелом знань про розвиток мови, культуру, торгівлю та соціальні процеси.

"Питання систематичного вивчення графіті постало ще у 1921 році, щось було зроблено, але матеріали до нашого часу не збереглись. Після Другої світової війни роботи поновились, їх здійснював Сергій Висоцький, який опублікував понад триста графіті. З 2006 по 2020 роки тривав процес вивчення та публікації всіх доступних для вивчення графіті, вони були опубліковані у 12 книгах. Частина з них тепер буде доступна у 3D-форматі, що не лише збереже нашу спадщину, а й зробить її відкритою для широкого загалу. З часом всі графіті собору стануть доступними у 3D-форматі", – зазначив дослідник графіті Софії Київської, доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко.

Даний проєкт поєднує історичну цінність із сучасними технологіями, забезпечуючи збереження і популяризацію графіті Софії Київської як важливого свідчення нашого минулого.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.