Презентували онлайн-портал з оцифрування настінних написів Софії Київської

На стінах Софійського собору збереглося близько 7500 графіті — написів та малюнків, які охоплюють тисячолітню історію.

Про це повідомляє Національний заповідник "Софія Київська".

Завдяки співпраці України та Швеції, із застосуванням сучасних цифрових технологій, створили інтерактивний онлайн-портал, який забезпечить збереження та доступність графіті для подальших досліджень. 

"Софія Київська — це перлина світової культурної спадщини, серце України. І зараз, на жаль, вона перебуває під загрозою. Тому ми намагаємось комплексно підходити до питання збереження цієї святині: від постійного моніторингу усіх технічних параметрів до створення 3D-сканів пам'ятки. У 2022 році під час обстрілу Києва, ракети вибухали у безпосередній близькості до собору. Ми фіксували вібрації від цих вибухів і оцінювали небезпеку, що нависла над собору. Тому ми, як ніхто інший, добре розуміємо важливість документування пам'ятки всіма доступними способами", – розповіла генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська.

Графіті собору є важливим першоджерелом для досліджень у різних галузях науки. Вони є безцінним джерелом знань про розвиток мови, культуру, торгівлю та соціальні процеси.

"Питання систематичного вивчення графіті постало ще у 1921 році, щось було зроблено, але матеріали до нашого часу не збереглись. Після Другої світової війни роботи поновились, їх здійснював Сергій Висоцький, який опублікував понад триста графіті. З 2006 по 2020 роки тривав процес вивчення та публікації всіх доступних для вивчення графіті, вони були опубліковані у 12 книгах. Частина з них тепер буде доступна у 3D-форматі, що не лише збереже нашу спадщину, а й зробить її відкритою для широкого загалу. З часом всі графіті собору стануть доступними у 3D-форматі", – зазначив дослідник графіті Софії Київської, доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко.

Даний проєкт поєднує історичну цінність із сучасними технологіями, забезпечуючи збереження і популяризацію графіті Софії Київської як важливого свідчення нашого минулого.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.