Презентували онлайн-портал з оцифрування настінних написів Софії Київської

На стінах Софійського собору збереглося близько 7500 графіті — написів та малюнків, які охоплюють тисячолітню історію.

Про це повідомляє Національний заповідник "Софія Київська".

Завдяки співпраці України та Швеції, із застосуванням сучасних цифрових технологій, створили інтерактивний онлайн-портал, який забезпечить збереження та доступність графіті для подальших досліджень. 

"Софія Київська — це перлина світової культурної спадщини, серце України. І зараз, на жаль, вона перебуває під загрозою. Тому ми намагаємось комплексно підходити до питання збереження цієї святині: від постійного моніторингу усіх технічних параметрів до створення 3D-сканів пам'ятки. У 2022 році під час обстрілу Києва, ракети вибухали у безпосередній близькості до собору. Ми фіксували вібрації від цих вибухів і оцінювали небезпеку, що нависла над собору. Тому ми, як ніхто інший, добре розуміємо важливість документування пам'ятки всіма доступними способами", – розповіла генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська.

Графіті собору є важливим першоджерелом для досліджень у різних галузях науки. Вони є безцінним джерелом знань про розвиток мови, культуру, торгівлю та соціальні процеси.

"Питання систематичного вивчення графіті постало ще у 1921 році, щось було зроблено, але матеріали до нашого часу не збереглись. Після Другої світової війни роботи поновились, їх здійснював Сергій Висоцький, який опублікував понад триста графіті. З 2006 по 2020 роки тривав процес вивчення та публікації всіх доступних для вивчення графіті, вони були опубліковані у 12 книгах. Частина з них тепер буде доступна у 3D-форматі, що не лише збереже нашу спадщину, а й зробить її відкритою для широкого загалу. З часом всі графіті собору стануть доступними у 3D-форматі", – зазначив дослідник графіті Софії Київської, доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко.

Даний проєкт поєднує історичну цінність із сучасними технологіями, забезпечуючи збереження і популяризацію графіті Софії Київської як важливого свідчення нашого минулого.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".