Презентували онлайн-портал з оцифрування настінних написів Софії Київської

На стінах Софійського собору збереглося близько 7500 графіті — написів та малюнків, які охоплюють тисячолітню історію.

Про це повідомляє Національний заповідник "Софія Київська".

Завдяки співпраці України та Швеції, із застосуванням сучасних цифрових технологій, створили інтерактивний онлайн-портал, який забезпечить збереження та доступність графіті для подальших досліджень. 

"Софія Київська — це перлина світової культурної спадщини, серце України. І зараз, на жаль, вона перебуває під загрозою. Тому ми намагаємось комплексно підходити до питання збереження цієї святині: від постійного моніторингу усіх технічних параметрів до створення 3D-сканів пам'ятки. У 2022 році під час обстрілу Києва, ракети вибухали у безпосередній близькості до собору. Ми фіксували вібрації від цих вибухів і оцінювали небезпеку, що нависла над собору. Тому ми, як ніхто інший, добре розуміємо важливість документування пам'ятки всіма доступними способами", – розповіла генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська.

Графіті собору є важливим першоджерелом для досліджень у різних галузях науки. Вони є безцінним джерелом знань про розвиток мови, культуру, торгівлю та соціальні процеси.

"Питання систематичного вивчення графіті постало ще у 1921 році, щось було зроблено, але матеріали до нашого часу не збереглись. Після Другої світової війни роботи поновились, їх здійснював Сергій Висоцький, який опублікував понад триста графіті. З 2006 по 2020 роки тривав процес вивчення та публікації всіх доступних для вивчення графіті, вони були опубліковані у 12 книгах. Частина з них тепер буде доступна у 3D-форматі, що не лише збереже нашу спадщину, а й зробить її відкритою для широкого загалу. З часом всі графіті собору стануть доступними у 3D-форматі", – зазначив дослідник графіті Софії Київської, доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко.

Даний проєкт поєднує історичну цінність із сучасними технологіями, забезпечуючи збереження і популяризацію графіті Софії Київської як важливого свідчення нашого минулого.

 

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.