Презентували онлайн-портал з оцифрування настінних написів Софії Київської

На стінах Софійського собору збереглося близько 7500 графіті — написів та малюнків, які охоплюють тисячолітню історію.

Про це повідомляє Національний заповідник "Софія Київська".

Завдяки співпраці України та Швеції, із застосуванням сучасних цифрових технологій, створили інтерактивний онлайн-портал, який забезпечить збереження та доступність графіті для подальших досліджень. 

"Софія Київська — це перлина світової культурної спадщини, серце України. І зараз, на жаль, вона перебуває під загрозою. Тому ми намагаємось комплексно підходити до питання збереження цієї святині: від постійного моніторингу усіх технічних параметрів до створення 3D-сканів пам'ятки. У 2022 році під час обстрілу Києва, ракети вибухали у безпосередній близькості до собору. Ми фіксували вібрації від цих вибухів і оцінювали небезпеку, що нависла над собору. Тому ми, як ніхто інший, добре розуміємо важливість документування пам'ятки всіма доступними способами", – розповіла генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська.

Графіті собору є важливим першоджерелом для досліджень у різних галузях науки. Вони є безцінним джерелом знань про розвиток мови, культуру, торгівлю та соціальні процеси.

"Питання систематичного вивчення графіті постало ще у 1921 році, щось було зроблено, але матеріали до нашого часу не збереглись. Після Другої світової війни роботи поновились, їх здійснював Сергій Висоцький, який опублікував понад триста графіті. З 2006 по 2020 роки тривав процес вивчення та публікації всіх доступних для вивчення графіті, вони були опубліковані у 12 книгах. Частина з них тепер буде доступна у 3D-форматі, що не лише збереже нашу спадщину, а й зробить її відкритою для широкого загалу. З часом всі графіті собору стануть доступними у 3D-форматі", – зазначив дослідник графіті Софії Київської, доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко.

Даний проєкт поєднує історичну цінність із сучасними технологіями, забезпечуючи збереження і популяризацію графіті Софії Київської як важливого свідчення нашого минулого.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".