У Києві з'явилася вулиця на честь засновника "Поліської Січі" Тараса Бульби-Боровця

У Києві перейменували ще 12 вулиць, скверів і парків.

Такі рішення прийняли на пленарному засіданні Київради.

"Столиця має залишитися простором нашої історії та культури, без згадки про радянські та імперські наративи. Натомість міські об'єкти отримують назви на честь видатних діячів України та захисників, які боролися за нашу незалежність", — зазначив заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.

Відтак, вулиці й сквери Києва отримали такі нові назви:

Солом'янський район:

вулиця Пржевальського — вулиця Андрія Норова;

скверу в межах вулиць Солом'янської, Григорія Кочура та Андрія Головка присвоєно ім'я Андрія Жованика.

Шевченківський район:

вулиця Лермонтовська – вулиця Володимира Турця.

Деснянський район:

вулиця Ушицька – вулиця Дмитра Захарчука;

вулиця Електротехнічна – вулиця Героїв Енергетиків;

вулиця Пушкіна – вулиця Соні Делоне.

Дарницький район:

вулиця Крилова – вулиця Наталії Кобринської;

парк "Таращанець" — парк "Кримський".

Подільський район:

скверу на вулиці Мостицькій присвоєно ім'я Сергія Васильчука.

Святошинський район:

вулиця Мельниченка – вулиця Тараса Бульби-Боровця;

вулиця Олександра Блока – вулиця Майка Йогансена.

Голосіївський район:

провулку, що пролягає між вулицею Васильківською та вулицею Юлії Здановської присвоєно ім'я Любомира Бордуна.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.