у Києві демонтували погруддя радянських діячів

У Києві демонтували погруддя радянських військових діячів Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка та Олексія Федорова в парку Слави.

Про це повідомив представник Національного українського молодіжного об'єднання, громадський діяч Олег Слабоспицький.

У парку Слави, зокрема, демонтували погруддя Сидора Ковпака — члена російської більшовицької партії з 1919 року. У добу Перших Визвольних змагань він очолював російський диверсійний загін, що боровся з військами Гетьмана Павла Скоропадського. Згодом був бійцем 25-ї Чапаєвської дивізії на Східному фронті, де воював проти українських військових частин. Закінчив спецшколу ОДПУ (НКВС), був заступником голови Президіуму Верховної Ради УРСР, депутатом Верховної Ради СРСР. 

"Демонтаж відбувся відповідно до рішення Київської міської ради від 4 липня 2024 року про усунення цих та інших об'єктів з публічного простору в рамках деколонізації. Надалі мають бути демонтовані також постаменти", - йдеться у повідомленні Слабоспицького.

У 2023 році погруддя були обмальовані активістами з вимогою демонтажу, а згодом з постаментів були демонтовані усі текстові пропагандистські написи та підписи.

"Ці погруддя були встановлені протягом вересня-листопада 2013-го в рамках пропагандистської "Алеї воїнської Слави", створеної за ініціативи тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника. Усі 4 бюсти урочисто відкривав прем'єр-міністру часів Януковича Микола Азаров, нагадав Слабоспицький", - нагадав Олег Слабоспицький.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.