у Києві демонтували погруддя радянських діячів

У Києві демонтували погруддя радянських військових діячів Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка та Олексія Федорова в парку Слави.

Про це повідомив представник Національного українського молодіжного об'єднання, громадський діяч Олег Слабоспицький.

У парку Слави, зокрема, демонтували погруддя Сидора Ковпака — члена російської більшовицької партії з 1919 року. У добу Перших Визвольних змагань він очолював російський диверсійний загін, що боровся з військами Гетьмана Павла Скоропадського. Згодом був бійцем 25-ї Чапаєвської дивізії на Східному фронті, де воював проти українських військових частин. Закінчив спецшколу ОДПУ (НКВС), був заступником голови Президіуму Верховної Ради УРСР, депутатом Верховної Ради СРСР. 

"Демонтаж відбувся відповідно до рішення Київської міської ради від 4 липня 2024 року про усунення цих та інших об'єктів з публічного простору в рамках деколонізації. Надалі мають бути демонтовані також постаменти", - йдеться у повідомленні Слабоспицького.

У 2023 році погруддя були обмальовані активістами з вимогою демонтажу, а згодом з постаментів були демонтовані усі текстові пропагандистські написи та підписи.

"Ці погруддя були встановлені протягом вересня-листопада 2013-го в рамках пропагандистської "Алеї воїнської Слави", створеної за ініціативи тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника. Усі 4 бюсти урочисто відкривав прем'єр-міністру часів Януковича Микола Азаров, нагадав Слабоспицький", - нагадав Олег Слабоспицький.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".