Федеральний архів Німеччини передав Україні оцифровані фільми, створені на українських кіностудіях на початку ХХ століття

Федеральний архів Німеччини сьогодні передав Міністру закордонних справ України Андрію Сибізі жорсткий диск із оцифрованими фільмами зі свого кіноархіву, які були створені на українських кіностудіях на початку ХХ століття.

Про це повідомили в Посольстві України у ФРН.

Відтепер фільми доступні у цифровій читальній залі Федерального архіву та будуть передані Національному центру Олександра Довженка для збереження, подальшої демонстрації та дослідження.

Це стало результатом плідної співпраці Федерального архіву з українськими партнерами у сфері кіно- та архівної справи.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував німецьким партнерам за допомогу у відновленні наших культурних цінностей:

"Ці унікальні мистецькі твори та документальні фільми дають змогу зазирнути в багатовікову боротьбу України за незалежність, а також у тоталітарне радянське правління 1930-х і 1940-х років. Попереду ще багато роботи для дослідження цих та інших історичних джерел і деколонізації української історії".

Було відібрано три повнометражні та один короткометражний фільм, дві анімаційні та три документальні стрічки. За дослідженнями, деякі з цих фільмів збереглися лише у Федеральному архіві як унікальні сучасні копії на носіях з целюлозного нітрату. До них належить дитячий фільм, який вважався втраченим, "Вітаю з переходом" (1932) української режисерки Іви Григорович, однієї з небагатьох жінок-кінематографісток України 1930-х років. Фільм "Більшовицькі звірства 21 серпня 1919 року або Київські дні терору" (1919) показує неприкрашену жорстокість громадянської війни.

Список усіх фільмів (за посиланням деякі з них можна переглянути онлайн на сайті Федерального Архіву Німеччини):

  • "Більшовицькі злочини 21 серпня 1919 року, або Дні київського терору" (1919) / документальний
  • "Тамілла" (1927) / художній
  • "Шкурник" (1929) / художній
  • "Вітаю з переходом!" (1932) / художній
  • "Чванливе курча" (1936) / анімація
  • "Про пана Лебеденка" (1936) / художній
  • "Прощання на крижині" (1938) / анімація
  • "У колишньому гнізді мракобісся" (1938) / документальний
  • "По Дніпру" (1940) / документальний

"Війна проти України також спрямована на її культуру та інституції, які представляють ідентичність країни. Тому ми хочемо надіслати сигнал солідарності та підтримки. Фільми є особливими свідченнями культурної ідентичності країни, які архіви мають зберігати. Багата культурна спадщина України має бути також доступною широкій громадськості в цій країні", – наголосила  Андреа Хенгер, віце-президентка Федерального архіву.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.