Андрій Любка став лауреатом Літературної премії ім. Конрада 2024 року

Закарпатський письменник та волонтер Андрій Любка став лауреатом літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського-2024.

Про це повідомляє Польський Інститут у Києві.

Премія Конрада заснована Польським Інститутом у Києві 2007 року, вручається раз на два роки. Присуджується українському письменникові/письменниці віком до 40 років за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, універсалізм послання. Фіналістів обрало зі списку претендентів (запропонованих 49 інституціями та приватними особами) польсько-українське журі.

Під час промови Андрій Любка згадав біографічний шлях Конрада і порівняв з теперішніми реаліями:

"Я б дуже не хотів, щоб українські письменники та  письменниці ставали біженцями, виїжджали з країни, давали життя своїм дітям в іншому світі, писали іншою мовою. Це той урок, який сім'я Конрада, його батько, як учасник антиросійських повстань, передає нам сьогодні. Колись, зрештою, треба цьому покласти край, треба зупинити цю імперію та жити на своїй землі, бути господарями, реалізуватися у своїй культурі у своїй мові. Це дуже важливо".

Андрій Любка, як лауреат премії Конрада 2024 отримає 5000 євро від Польського інституту у Києві й піврічну стипендію "Gaude Polonia" від партнера премії — Національного центру культури. Письменник повідомив, що витратить нагороду на купівлю пікапа для ЗСУ.

"Дуже складно отримувати нагороду після попередньої лауреатки — Вікторії Амеліної, адже це неймовірна і символічна відповідальність. Продовжувати те, що й роблять нині українські письменники — служити не тільки мистецтву, а й українській культурі і українському народу. Робити те, що вміємо найкраще, для загального блага і користі", - написав Андрій Любка на своїй Facebook-сторінці.

Окрім Андрія Любки, у трійці фіналістів премії були письменник Олександр Михед та поетеса, волонтерка й військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.