АНОНС: Виставка "Сім облич Віктора Петрова"

11 жовтня у Національному музеї історії України (МІСТ) відкривається виставка "Сім облич Віктора Петрова" до 130-річчя вченого.

10 жовтня виповнюється 130 років від дня народження Віктора Платоновича Петрова (В. Домонтовича). Віктор Петров (псевдоніми – В. Домонтович, Віктор Бер, 1894–1969) – один з визначних українських прозаїків і вчених ХХ сторіччя. Його доля склалася вкрай непросто: археолог, етнограф, філософ і письменник, внаслідок певних обставин став радянським агентом і розвідником.

Метою виставки є знайомство українців з Віктором Петровим – його біографією, що радше нагадує гостросюжетний детектив, з умовами того часу, у який йому довелося жити, і найголовніше – із внеском, який діячеві вдалося зробити в розвиток української літератури й науки 20 століття.

На виставці можна буде побачити оригінальні фотографії, книги, часописи Віктора Петрова, предмети з археологічних розкопок, в яких він брав участь і ще не опубліковані документи, пов'язані з його розвідницькою діяльністю.

Кураторка виставки – завідувачка відділу новітньої історії України Альона Якубець.

Партнери проєкту: Науковий архів Інституту археології, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Архів СБУ, Архів Служби зовнішньої розвідки України, Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки.

Триватиме виставка до 11 квітня 2025 року.

 Адреса Національного музею історії України: вулиця Володимирська, 2.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.