Двоє істориків відкликали свої підписи під комюніке про Волинську трагедію

Двоє українських істориків відкликали підписи під Другим польсько-українським комюніке «Польсько-український діалог порозуміння».

Про це пише Радіо Свобода.

Двоє українських істориків Микола Кучерепа та Ігор Гирич відкликали свої підписи під зверненням після його оприлюднення і скандалу, який здійнявся.

"Бачу, що українці не готові поки що сприймати саму ідею таких угод. Є позиція принциповості. Я розумію позицію тих, хто каже, що має бути тільки українське розуміння. Враховуючи інтереси такого радикального бачення, зараз, мабуть, не на часі і тому я відкликав свій підпис. Але рано чи пізно потрібно домовлятися обом сторонам. Ця річ не є популярна, потрібно йти на компроміси. Але це потрібно робити, щоб принаймні мати спільний кордон з людьми, які хочуть нас почути. Поляки нас підтримують. Не йдеться про здачу кардинальних українських інтересів", ‒ пояснив у коментарі Радіо Свобода Ігор Гирич.

У 1994 році група у складі одинадцяти польських та українських істориків оприлюднила Перше спільне комюніке за результатами конференції "Поляки та українці 1918-1948. Важкі питання". Оскільки протягом тридцяти років так і не вдалося порозумітися довкола подій у ХХ столітті, які принесли дві світові війни і спричинили польсько-український конфлікт, тому, як пояснює польський центр "Карта", "до 80-х роковин Волинських злочинів (у липні 1943 року) вирішили повторно ініціювати написання вже Другого комюніке".

У листопаді 2024 року документ підписали 24 науковці. Він передбачає оцінку польсько-українського конфлікту 1940-х років.

З критикою комюніке виступили десятки істориків. Зокрема, Володимир В'ятрович у коментарі для "Радіо Свобода"  сказав, що документ нівелює український визвольний рух і презентує історію УПА лише як польсько-український конфлікт.

"Злочини УПА представляють як реалізацію якихось планів. Натомість злочини польських підпільників показують виключно як реакцію на дії українських повстанців і українців як таких. Нічого не говориться про активні вбивства, в тому числі масові, цивільного населення, яке робили польські підпільники", – наголосив В'ятрович.

Повний список підписантів можна переглянути за посиланням.

 
Хрест на місці братської могили в селі Угли на Рівненщині

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.