У Львові з’явиться вулиця на честь Рафала Лемкіна, який ввів термін "геноцид"

Ім’я правника та автора терміну "геноцид" отримала вулиця Малинова в Шевченківському районі Львова.

Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

"Це дуже символічне рішення, адже саме на цій вулиці будується Центр реабілітації для людей, які пережили полон та тортури", ‒ зазначив Андрій Садовий.

Рафал Лемкін народився 24 червня 1900 року в родині польських євреїв поблизу Волковиська Гродненської губернії (тепер територія Білорусі). Навчався спочатку на філології, а згодом на праві у Львівському університеті. Під час навчання він мешкав у Львові на вул. Замарстинівській, 21. Кілька років тому на його честь там відкрили меморіальну таблицю.

Захистив докторську дисертацію у Німеччині, у Гайдельберзькому університеті. Після цього працював помічником прокурора у Бережанах. Викладав у Варшаві та США.

Лемкін був першим із фахівців міжнародного права, який визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид та проаналізував його в контексті міжнародного права.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.