У Польщі здійснили напад на професора програми Калиновського

У Варшаві невідомі здійснили замах на життя директора Центру східноєвропейських студій Варшавського університету і стипендіальної програми імені Костянтина Калиновського, професора Яна Маліцького.

Про це повідомляє DW.Білорусь.

Двоє нападників у ніч на 20 грудня зупинили професора у Казимирівському парку Варшави. Запитали його ім'я, після отриманої відповіді вдарили по голові. Медики діагностували струс мозку. 

Центр, яким керує Ян Маліцький у Варшавському університеті, готує спеціалістів зі Сходу та керує програмою Костянтина Калиновського для білоруських студентів, яких переслідують у країні.

"Пан Ян Маліцький - важлива й потужна постать, яка вже багато десятиліть поспіль працює на розпад російської імперії, зокрема й через освіту нових прозахідних еліт в Україні та Білорусі (та й загалом у країнах колишньої імперії зла). Я не здивуюся, якщо йдеться не про кримінал, а про замах, організований рашкою", - написав на своїй Фейсбук-сторінці письменник Андрій Любка, який закінчив Центр східноєвропейських студій Варшавського університету.

Заступник керівника Об'єднаного перехідного кабінету демократичних сил Білорусі та голова Народного антикризового управління Павел Латушка закликав до об'єктивного розслідування та суворого покарання винуватих і замовників нападу:

"Цей жахливий напад потребує найпильнішої уваги, об'єктивного розслідування та суворого покарання як винуватих, так і замовників. Для мене велика честь бути знайомим з Яном Маліцьким із 2020 року та підтримувати проєкт підготовки майбутніх дипломатів для незалежної та європейської Білорусі. Я твердо переконаний, що Ян Маліцький не тільки видатний учений і організатор, а й справжній борець, постать якого є прикладом мужності та витривалості". 

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.